Жінки та чоловіки в українській енергетиці: рівні права і можливості чи сектор дискримінації?

Минулого тижня відбулася презентація дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України», яке проводилося впродовж 2018 — початку 2019 рр. для того, щоб знайти можливі шляхи вирішення ґендерного дисбалансу в українській енергетиці для забезпечення сталого і соціально справедливого її розвитку.

Виконавцем дослідження є Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за ініціативи та підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні та Жіночого енергетичного клубу України, а також за активного сприяння та участі Апарату Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики.

Публікуємо основні тези та висновки з презентації дослідження.

«Гендерний мейнстрімінг є одним з наскрізних завдань роботи Фонду ім. Гайнріха Бьолля. Тому, працюючи в Україні в секторі енергетичної політики, ми не могли залишитися осторонь, усвідомлюючи, що енергетична галузь досі залишається недружньою для працевлаштування жінок. Проведення даного дослідження дає можливість зрозуміти, якою є ситуація зараз, щоб знати від чого відштовхуватися у пошуку шляхів зменшення гендерного розриву в українській енергетиці.» - зазначила на початку презентації Оксана Алієва, координаторка програми «Зміни клімату і енергетична політика у Фонді ім. Г. Бьолля в Україні, описуючи мету дослідження.

Галина Жуковська, к. н. держ. упр., старша референтка Апарату Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики, розповіла про ситуацію в цілому щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема у трудових відносинах: «Дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у всіх сферах життя суспільства є не тільки шляхом до соціальної справедливості, але й умовою успішності євроінтеграційних процесів та реформ. Державна політика забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків є комплексною і спрямована на ґендерну інтеграцію в усі реформи та галузі. Дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України» дозволить спланувати конкретні дії органів влади, роботодавців та профспілок у напрямі забезпечення ґендерної рівності у сфері праці, зокрема в енергетичній сфері».

Олександр Дячук, к. т. н., керівник групи авторів і авторок дослідження, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ», розповів про те, що протягом дослідження було використано декілька методів збору інформації: опитано більше 30 різнопрофільних підприємств, відомств, організацій тощо; проведено 15 глибинних інтерв'ю та фокус-груп; опитано близько 500 чоловіків та жінок на підприємствах; здійснено аналіз вітчизняного нормативно-правового забезпечення та зарубіжного досвіду.

«Вирішуючи ґендерні питання ми одночасно покращуємо соціально-економічний розвиток України. Забезпечивши усесторонню рівність між людьми будь-якої статі, ми, зокрема, створимо справді конкурентні умови праці, де перевагу мають найкращі знання, що, безумовно, підвищить економічну ефективність країни та добробут громадян.

Маючи скромні сили, ми вперше отримали в Україні комплексні результати дослідження які не тільки показують проблеми ґендерної нерівності в енергетичній сфері, але й містять реальні рекомендації для їх вирішення», — каже Олександр Дячук.

Результати дослідження проблем ґендерної нерівності в енергетичному секторі України презентувала Ганна Герасименко, к. е. н., Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, наукова редакторка. Висновки говорять про те, що хоча частка жінок у цьому секторі повільно зростає, вони досі становлять лише 25–27% усіх зайнятих у нафтогазовій промисловості країни.

 

Основними бар’єрами для зайнятості жінок в енергетичному секторі є:

  • Обмеження жіночої зайнятості у певних видах професій з важкими або небезпечними умовами праці;
  • Брак працівниць із освітньою підготовкою у STEM-зорієнтованих галузях;
  • Відсутність «дружнього» робочого середовища для зайнятих із сімейними зобов'язаннями (брак можливостей дистанційної зайнятості, віддаленість робочих майданчиків, «жорсткі» робочі графіки, тощо);
  • Вплив традиційних уявлень щодо розподілу ґендерних ролей, культурних і соціальних норм, які визначають ґендерну сегрегацію ринку праці за професіями та видами діяльності;
  • Обмежені можливості кар’єрного зростання, що зумовлені упередженим ставленням до жінок, які працюють у традиційно «чоловічих» видах діяльності (так звана «скляна стеля»);
  • Недостатнє впровадження ґендерно-чутливих підходів до практики найму працівників і працівниць, відсутність ґендерних цілей розвитку енергетичних компаній;

Обмежена кількість успішних рольових моделей для наслідування жінками.

 

;

Чверть жінок, які працюють в енергетичному секторі України, вважають, що заробітна плата чоловіків є вищою, ніж заробітна плата жінок, які виконують одну й ту саму роботу. Найбільші в Україні ґендерні розриви в рівні заробітної плати фіксуються у добувній промисловості.

 

Дослідження виявило цікаву залежність між секторами енергетики та рівнем ґендерної нерівності: нові сектори енергетики, такі як відновлювана енергетика, містять менші відхилення від ґендерної рівності ніж традиційні сектори.

 

 

 

Третина жінок зіштовхується з дискримінацією на робочому місці. Більшість із дискримінаційних випадків як щодо жінок, так і щодо чоловіків, вчиняли їхні безпосередні керівники.

 

Серед перспективних напрямів розширення жіночої зайнятості в секторі енергетики є:

  • Початок кар’єри: заохочення жінок до здобуття вищої освіти за спеціальностями, зорієнтованими на STEM-галузі;
  • Створення привабливих умов праці: дистанційні форми зайнятості, гнучкі робочі графіки, політика підтримки зайнятих із сімейними обов’язками, урахування ґендерного чинника при плануванні виробничої інфраструктури;
  • Забезпечення можливостей професійного розвитку: запровадження лідерських програм і менторства для жінок, популяризація прикладів успішних жіночих кар’єр у секторі енергетики;
  • Призначення на керівні посади: усунення штучних бар’єрів для просування жінок на управлінські посади, дотримання принципу ґендерної збалансованості при призначенні ключових керівних позицій, запровадження ґендерних квот у топ-менеджменті;
  • Протидія ґендерним стереотипам і дискримінації: інформаційні та адвокаційні кампанії, спрямовані на зміну стереотипних уявлень, що формують передумови ґендерної професійної сегрегації, попередження будь-яких проявів ґендерно зумовленої дискримінації та домагань на робочому місці, проведення ґендерного аудиту на підприємствах.

«У розвинених країнах все більше визнається, що ґендерне різноманіття працівників та розширення доступу жінок до ключових посад є передумовами сталого розвитку енергетики та переходу до використання чистих джерел енергії. З цієї причини уряди та провідні промислові компанії докладають зусиль, аби долати ті перешкоди та бар’єри, які стримують працевлаштування жінок, впроваджувати інклюзивні стратегії корпоративного розвитку та ґендерні цілі компаній. Не менш важливо сприяти більшому залученню дівчат до здобуття технічної освіти, яка визначає сьогодні інноваційний потенціал розвитку, а також змінювати ті усталені стереотипи, які досі визначають «прийнятність» певних професій для жінок або чоловіків», — говорить Ганна Герасименко.

Валентина Белякова, президентка Жіночого енергетичного клубу України, Директорка TIU Canada в Україні, розповідає про те, з якими труднощами кар’єрного розвитку зіштовхуються жінки в енергетиці: «Для того щоб в суспільстві відбулися зміни, не тільки на законодавчому рівні але і на морально-етичному, необхідно донести та зрозуміти суть проблеми нерівності в доступі жінок до отримання інформації, до прийняття рішень, до кар'єрного зростання та рівності в оплаті праці. Саме для цього і виконувалось це дослідження, яке дає повну картину того де починається проблема, — у вихованні, в університеті, чи в подальшій діяльності. Маючи в руках повну картину існуючих фактів, дуже легко скласти план дій та «лупати цю скалу», але зрушити скалу з місця можливо лише разом, тому ми і закликаємо приєднуватись до жіночого клубу».

Повне дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України» доступне на нашому сайті у вільному доступі разом із основними результатами у вигляді інфографіки. Друковані примірники можна взяти у нашому офісі в Києві, попередньо написавши нам. Також ми можемо надіслати вам примірник в будь-яке інше місто України, — просто напишіть нам і ми про все подбаємо.