Криза — це можливості для досягнення гендерного балансу

Як сприяти професійному розвитку жінок в технологічній сфері ще на рівні отримання освіти? У чому переваги гендерного балансу для економіки в перехідний період? Та чому жінка — кризова менеджерка — це вдале управлінське рішення для компанії та держави? Про це експертки, урядовиці, топ-менеджерки енергетичних компаній та очільниці міжнародних програм спілкувались під час конференції «Енергетика без гендеру: битва щодня», організованого Жіночим енергетичним клубом України (ЖЕКУ).

Гендер в час кризи

Про кризу під час конференції говорили не менше, ніж власне про гендер. І недарма, адже наразі Україна переживає економічну, соціальну, екологічну кризу і кризу, спричинену пандемією COVID-19. Ці обставини, з одного боку, погіршили ставище жінок в аспекті гендерної рівності. Однак учасниці конференції все ж вбачають у кризових процесах і можливості для розвитку та укріплення жіночих позицій у професійній сфері, зокрема в енергетиці та високотехнологічних галузях.

«Криза змінила наше життя, і ми вже ніколи не повернемось до докризових стандартів. Світ вже не буде інакшим. Коли це усвідомити, то простіше рухатись далі. Дослідження e різних сферах показали багато негативних наслідків з обмеженнями внаслідок карантину. І позначилось це передусім на жінках. Праця по нагляду, яка виконується вдома (побут, турбота про дітей, членів родини, готування їжі тощо), переважно виконується жінками. При цьому ми спостерігаємо зростання домашнього насилля, погіршення економічного становища жінок, складний психологічний стан жінок», — розповідає Уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.

Членкиня правління Жіночого енергетичного клубу Оксана Алієва підтримує колегу у розумінні проблеми гендерних утисків: «Якщо ми чогось не бачимо, це не означає, що його не існує».

Однак експертки концентруються на можливостях, які виникають в часи кризи.

«Україна має безліч можливостей, і у кожному з секторів свої виклики. Бізнес у час пандемії став адаптуватись до нових викликів, хоча було нелегко. Але врівноважена робота приватного бізнесу разом з органами державної влади зможе допомогти залучити нових інвесторів, а, отже, і буде безліч можливостей, у тому числі для жінок. Наприклад, жінки зможуть подаватись на посади директорів та топ-менеджерів, не боятись ставати лідерами  змін, рушійними силами, які своїм досвідом зможуть ділитись і мотивувати. Тоді рішення будуть врівноваженими і впливатимуть на економіку позитивно. Впевнена, що лише гендерно врівноважені рішення сприятимуть успішній економіці України», — вважає Валентина Белякова, директорка «TIU Canada» в Україні, президентка ЖЕКУ.

«Ми повинні бачити можливості перед нами, зокрема в енергетиці, як можливості для нових інвестицій», — погоджується з думкою колеги Крістен Панералі, керівниця галузі електроенергетики Всесвітнього Економічного форуму.

Можливості — у курсі на «зелену» економіку

Кліматична криза спонукає не лише необхідність дискурсу про «озеленення» економіки, але і реальних негайних дій. Таким комплексом заходів, покликаним запровадити вуглецево нейтральне господарювання, став Європейський зелений курс. Україна наразі підтримує ідею ЕЗК і говорить про це на дипломатичному рівні, однак до рішучих законодавчих та управлінських рішень ще не дійшла. Однак, переконані експертки, це лише питання часу.

 «Європейський зелений курс — це шанс перебудувати галузі у соціально та екологічно прийнятний спосіб. І тут ключова нагода для того, аби залучити більше жінок до роботи у нових напрямках, і створити для них сприятливі умови в енергетиці і галузі. В світі відбувається енергетична трансформація, Україна також проходить свій шлях до відмови від викопного палива. Енергетика перебудовується, створюються нові робочі місця у відновлюваній енергетиці, ІТ-супроводі, девелопменті цих проєктів. І це нове треба творити з врахування помилок минулого. Видобувні галузі були суто маскулінні, у професійних інженерних галузях також небагато жінок. Тож нехай у нових сферах, на нових підприємствах вже діятимуть гендерні політики, буде запроваджене гендерне квотування. Одразу, з самого початку їхнього існування та функціонування», — пропонує Оксана Алієва, координаторка програми «Зміна клімату і енергетична політика» Фонду Гайнріха Бьолля в Україні.

Членкиня Кабінету виконавчого віце-президента Франса Тіммерманса в Єврокомісії Александра Томчак поділяє думку про те, що «зелене відновлення» та гендерна рівність мають запроваджуватись паралельно.

«Зелене відновлення» — це для нас можливість краще жити. Надати можливості жінкам — це теж частина плану «жити краще». Нові робочі місця в нових секторах стануть нагодою вибудувати суспільство рівності для жінок та чоловіків, в якому буде мати значення гендерний баланс і на рівні персонального усвідомлення, і на рівні ставлення системи», — каже Томчак.

«Треба говорити гучно і переконатись, що голос жінки панує в кожному секторі, особливо коли мова про смарт-підходи, відновлювану енергетику, правильні податкові ініціативи. Ми не маємо права змарнувати жіночий потенціал. У цьому розрізі в Німеччині у нас вищий відсоток жінок у таких питаннях. Але дуже важливо, щоб жінки не лише працювали та брали участь, а мали вагомий вплив при ухваленні рішень. Це ключовий показник рівності», — акцентує увагу депутатка Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель.

Гендерний дисбаланс — ще з шкільної парти

Александра Томчак каже, що потреба змінювати гендерні підходи та ставлення до гендеру — актуальна проблема і для ЄС.

«В ЄС 40% опитаних вважають, що основна роль жінки — бути берегинею роду, а чоловіки мають передусім заробляти гроші на життя. Стереотипи живуть усюди. Але ми намагаємось їх долати. Перший шлях: на інституційному рівні власним прикладом. З початку минулого року у нас дуже збалансований склад у Єврокомісії. Президент — жінка, Перша Уповноважена з питань енергетики — також жінка. Загалом з 2019 року наш пріоритет — стати спільнотою рівності в усіх розуміннях. Друге: щоб розуміти, що треба змінювати, потрібні адекватні вихідні дані. Ми проводимо дослідження щодо зайнятості в гендерному розрізі, збираємо дані, створили групу з рівності при Європейській комісії, що включатиме працівників всіх галузей і займатиметься тим, аби включити питання гендеру в усі сфери. У березні цього року опублікували стратегію гендерної рівності і сподіваємось, що до кінця цього року зможемо запропонувати рішення для подолання на законодавчому рівні гендерної нерівності в оплаті праці та розмірі пенсії (адже жінки отримують в Європі в середньому на 16% меншу зарплату, ніж чоловіки, а розрив у розмірі пенсії становить уже 30%)», — ділиться Александра Томчак.

Однак в українських реаліях ситуація не настільки позитивна. Проблема гендерної рівності починається ще з шкільної парти, коли дівчатка просто не можуть обрати високотехнологічні спеціальності, оскільки стикаються з осудом батьків і відсутністю підтримки з боку вчителів. Тому експертки наголошують на важливості якісної профорієнтаційної роботи, орієнтованої на дівчат, а також на менторстві та впливі спільнот.

Image credits

Мішель Браніган, виконавча директорка канадської ГО « Управління персоналом в області електроенергетики» переконана, що все починається з освіти та оточення.

«Якщо дівчинка хоче стати електриком, а вчитель її в цьому не підтримує, то вона відмовиться від цієї ідеї. Якщо в своєму оточенні дівчинка не буде бачити успішних жінок в енергетиці, то вона не ризикне опановувати цю сферу. Зрештою, а звідки їй знати, що передбачає робота в цій сфері, якщо немає у кого запитати? Тому потрібна змога легко отримати таку інформацію — дні відкритих дверей на енергетичних підприємствах, громадські просвітницькі кампанії, профорієнтаційна робота, зрештою — тітка, сусідка, активістка, які працюють в цій галузі і зможу відповісти на запитання дівчини, яка обирає, чи не в енергетиці їй будувати кар’єру», — каже Мішель Браніган.

«Менторство і живі приклади — це найважливіше у готовності дівчини обирати інженерну освіту. Молодій дівчині важко асоціювати себе з успішними жінками в енергетиці, якщо вона таких не бачила. Тому ми зараз працюємо над книгою про відновлювальну енергетику для дітей 9–11 років. І там зображуємо жінок, аби діти звикали, що жінка в цій сфері — це нормально. Треба працювати над видимістю жінок в секторі. Видимості в секторі додаватиме залучення жінок як експерток. Коли організатори конференцій кажуть, що не знайшли жінок, які готові виступити в темі, то вони погано шукали. Можуть бути бази даних експерток, клуби гендерні, успішним жінкам треба ставати менторками для своїх молодших колег, підтримувати їх психологічно та організаційно. Бо чоловік, наприклад, не допоможе, якщо це ситуація з сексуальними домаганнями, але жінка, яка пережила подібний досвід чи просто краще розуміє психологію колеги — надасть потрібну підтримку», — каже Оксана Алієва.

І часто тригером для діяльності жіночих об’єднань чи менторства стають особисті історії, коли жінка усвідомлює потребу у тому, аби ділитись досвідом, допомагати і відчувати підтримку. Такою історією поділилась головна радниця з питань врядування Проєкту «Партнерство для розвитку міст» (Проєкт ПРОМІС) Лора Хагг.

«Колись, ще у 90-х я працювала в одній компанії у Денвері. Я працювала над енергетичною політикою, мені була цікава ця тема, я її вивчала. Ставила багато запитань. І ось під час однієї наради мій керівник (консервативний чоловік у віці) попросив мене збавити оберти і виявляти менше ентузіазму у роботі. Мене це страшенно обурило. І після цього я об’єдналась з кількома жінками з енергетичного сектору у такий собі жіночий клуб, ми щотижня збирались і одна з нас ділилась своєю ситуацією, досвідом, проблемами. І ми давали одна одній поради та підтримували. Це дуже вадливо і корисно — мати таку спільноту однодумців», — ділиться Лора Хагг.

***

«Найважливіше для досягнення успіху — не боятися. Будьте сміливою і робіть щось по-іншому. Звичайно, коли ви спробуєте це зробити, то ймовірно ваша ідея не спрацює. Ну і нехай, однак багато ініціатив таки спрацює. Це стосується приватного і професійного життя, діяльності як активістки в громаді. Намагайтесь бути стійкою, сміливою, сильною і доброю до себе. Найбільший ризик — не побачити можливості щось зробити. Якщо ми вже об’єдналися (на цій конференції, у жіночі професійні спільноти) то цією можливістю треба користатись. Ми в колі практиків, які охоче діляться експертними судженнями та досвідом — просто запозичте 1-2 ідеї і запровадьте у своїй практиці. Дійте!» — радить Лариса Галадза, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні.

Захід відбувся за підтримки Фонду ім. Г. Бьолля, Бюро Київ — Україна, Посольства Канади в Україні; проєктів «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні» та «Ефективне управління державними фінансами», що виконуються GIZ Ukraine за дорученням уряду Німеччини, ДТЕК, CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang — Ukraine, Baker Tilly, проєкту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проєкт ПРОМІС), який впроваджує Федерація канадських муніципалітетів за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади, TIU Canada та Scatec Solar Ukraine. Інформаційну підтримку забезпечила Американська торгово-промислова палата в Україні.

Авторка: Світлана Чернецька