З 6 до 18 листопада у місті Шарм-ель-Шейх, Єгипет, відбудуться світові кліматичні переговори COP27 (англ. 27th UN Climate Change Conference of the Parties). Протягом двох тижнів представники більш ніж 190 країн світу вкотре намагатимуться домовитися щодо невирішених або відкладених питань з реалізації Паризької угоди та боротьби зі зміною клімату. Цьогорічна зустріч має африканський мандат, отже, очікується, багато обговорень будуть зосереджені навколо питань адаптації до наслідків зміни клімату, впливу на продовольчу безпеку та кліматичного фінансування. Пояснюємо, що це взагалі за переговори, чому вони мають значення та чого від них варто очікувати Україні
ЗМІСТ
Втрати та збитки (Loss and Damage)
Скорочення викидів (Mitigation)
Адаптація до наслідків зміни клімату
Глобальне підведення підсумків (Global Stocktake)
Гендерна рівність та права людини
Міста та інші субнаціональні суб'єкти
Основні поняття та скорочення
Кліматичні переговори — це щорічна подія, на якій країни-члени ООН домовляються як реагувати на зміну клімату. Контекст переговорів формує мета Паризької угоди, яку прийняли в 2015 році: утримати глобальну температуру в межах 1,5 градуса до 2100 року. Результат усіх переговорів зводиться до різних варіантів відповідей на 2 питання: 1) Хто і яких заходів має вживати, зважаючи на зміну клімату? 2) Хто, кому і скільки має за них платити? Цьогорічний COP27 проходить у Шарм-ель-Шейху (Єгипет) з 6 до 18 листопада 2022 року.
Скорочення
РКЗК ООН (UNFCCC) — Рамкова конвенція ООН з питань зміни клімату.
СОР (Conference of the parties) — конференція сторін РКЗК, з прийняттям Кіотського протоколу та Паризької угоди проходить одночасно з відповідними їм конференціями.
CMA (Conference of the Parties serving as the meeting of the Parties to the Paris Agreement) — конференція сторін Паризької угоди.
CMP (Conference of the Parties serving as the meeting of the Parties to the Kyoto Protocol) — конференція сторін Кіотського протоколу.
МГЕЗК (IPCC) — Міжурядова група експертів з питань зміни клімату. Це найбільше в світі об'єднання науковців, які займаються дослідженнями зміни клімату. До нього входять представники усіх країн. Група готує звіти, на які мали б спиратися політичні рішення.
ПГ – парникові гази.
НВВ (NDC) — національно визначений внесок; добровільні цілі зі скорочення викидів, які країни беруть на себе в рамках Паризької угоди. Зараз уже є НВВ2 — оновлені національні внески.
ОЕСР (OECD) — Організація економічного співробітництва та розвитку.
IRENA (International Renewable Energy Agency) — Міжнародна агенція з відновлюваних джерел енергії.
GAP (Gender Action Plan) — гендерний план дій, зведення усіх дій, яких вживає РКЗК ООН для більшої гендерної рівності в процесі кліматичних переговорів.
МЕА (ІЕА) — Міжнародне енергетичне агентство.
Кліматичний пакт Глазго (Glasgow Climate Pact) — угода, що стала результатом СОР26 і вперше в процесі міжнародних переговорів передбачає суттєве скорочення використання вугілля.
CAN (Climate Action Network) — глобальна мережа з понад 1300 екологічних неурядових організацій у більш ніж130 країнах, які працюють над сприянням державним та індивідуальним діям щодо обмеження спричинених людиною змін клімату до екологічно стійкого рівня.
Резюме
СОР27 проходить у контексті небаченої світової нестабільності, підсиленої дедалі важчими природними катаклізмами. Континент проведення — Африка — визначає фокус переговорів на компенсації збитків, адаптації найбільш уразливих країн та пошук фінансування для цього. За словами призначеного Єгиптом президента переговорів, перехід від домовленостей до конкретних дій є однією з цілей. На відміну від СОР26, ці переговори не мають на меті прийняття одного конкретного рішення, а натомість визначення конкретних планів і дій для впровадження минулих рішень. Кожен день переговорів присвячений певній темі: фінансування, наука, молодь і прийдешні покоління, декарбонізація, адаптація та сільське господарство, гендер, вода, громадянське суспільство, енергетика, біорізноманіття, кліматичні рішення.
Війна в Україні ускладнить кліматичну дипломатію: Китай знаходиться на 1-му, а Росія — на 4-му місці серед країн з найбільшою часткою викидів парникових газів. Під час проміжних переговорів низка країн у своїх вступних промовах засудили російське вторгнення і залишили залу під час виступу представника Росії.
Для України ці переговори є можливістю покращити співпрацю і відносини з країнами Африки щодо продовольчої безпеки, втрат і збитків та залучити фінансову й іншу підтримку для повоєнного відновлення, яке б наближало цілі Паризької угоди. Вперше Україна матиме свій павільйон на СОР. У ньому заплановано понад 20 заходів.
Основне з попереднього СОР26
«Схвалені тексти є компромісом. Вони відображають інтереси, умови, протиріччя та стан політичної волі в сучасному світі. Вони роблять важливі кроки, але, на жаль, колективної політичної волі не вистачило, щоб подолати деякі глибокі протиріччя».
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш
Пакт Глазго зафіксував мету мати у 2030 році на 45% менше викидів, ніж у 2010, та закликав країни подати більш амбітні цілі (НВВ) до СОР27. Наукові дані давно свідчатьпро таку необхідність, тому посилання на звіти МГЕЗК рішеннях переговорів, як це було в підсумковому документі після Глазго, спонукатимуть країни зважати на них і у внутрішній політиці. Поточні цілі країн залишаються недостатніми (рис. 1) для досягнення згаданої мети скорочення викидів.
Складним, але все ж досяжним, у Глазго було рішення про поступове скорочення використання вугільної електроенергії та відмови від субсидій на викопне паливо — двох ключових питань, які ніколи прямо не згадувалися в рішеннях переговорів. У проєкті рішення йшлося про «поступову відмову від вугілля», але певні країни наполягли на звуженні формулювання лише до «скорочення» замість «відмови». Частково це компенсується створенням у Глазго Альянсу безвугільної електроенергетики (Powering Past Coal Alliance, PPCA) — об'єднання країн, які відмовляються від використання вугілля у електрогенерації. Україна приєдналася до нього з обіцянкою припинити використовувати вугілля до 2035. Єгипет не приєднався ні до цього, ні до інших добровільних об'єднань, утворених на СОР26.
Книга правил Паризької угоди (Paris Rulebook) завершена, і зафіксовано основні умови торгівлі викидами в рамках Статті 6. На СОР27 робота триватиме над технічними деталями, а в найближчі роки варто очікувати розвитку нових вуглецевих ринків.
Країни, що розвиваються та громадськість засудили відсутність прогресу щодо пришвидшення надання допомоги з боку розвинених країн для боротьби зі збитками через зміну клімату. Незважаючи на те, що Кліматичний пакт Глазго визнав необхідність компенсувати ці втрати та збитки, конференція не запропонувала жодних дій.
На СОР26 озвучили низку Галузевих заяв:
- Ліси. 137 країн зобов'язалися припинити деградацію лісів і земель та почати їх відновлення до 2030 року
- Метан. 103 країни підписали Глобальну ініціативу зі скорочення викидів метану (Global Methane Pledge), спрямовану на обмеження викидів метану на 30% до 2030 року порівняно з рівнем 2020 року. Україна теж приєдналася до цієї ініціативи.
- Декарбонізація автотранспорту. Понад 30 країн світу до 2040 року відмовляться від продажу транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння.
- Вугілля. Південна Африка отримає 8,5 мільярда доларів протягом наступних 3‒5 років на відмову від вугілля. Це обговорювалося в Україні як приклад, який також може бути поширений на програми справедливої трансформації.
- Приватні фінанси. Приватні фінансові установи та центральні банки оголосили про кроки, спрямовані на переорієнтацію трильйонів доларів на скорочення викидів ПГ до нуля. Серед них — Фінансовий альянс Глазго за нульові викиди (Glasgow Financial Alliance for Net Zero, GFANZ), що налічує понад 450 компаній у 45 країнах, які контролюють активи на суму 130 трильйонів доларів США.
Окрім переговорних завдань, СОР27 має оцінити прогрес і перші кроки по цих ініціативах. Детальніше про підсумки переговорів СОР26 можна дізнатися з публікації за підсумками минулорічної конференції.
Очікування щодо СОР27
Кліматична наука
У 2022 році вийшли 2 звіти МГЕЗК: Impacts, Adaptation and Vulnerability (Наслідки, адаптація та вразливість) та Mitigation of Climate Change (Пом’якшення наслідків зміни клімату), що роблять такі важливі висновки:
- Щонайменше 3,3 мільярда людей (40% населення світу) потрапляють у категорію осіб «дуже вразливих до зміни клімату», із найгіршими наслідками у країнах, що розвиваються.
- Поточні НВВ недостатні для утримання температури в межах 1,5 градуса до кінця століття. Якщо цілі не будуть переглянуті, потепління становитиме 3,2 градуса до 2100 року.
Звіт Mitigation of Climate Change зосереджується на необхідних технологіях, змінах в економіці та поведінці. Вартість цих заходів для утримання температури в межах 2 градусів менша, ніж збитки від перевищення цієї межі. Українські вчені Микола Шлапак та Світлана Краковська брали участь у підготовці звітів.
МГЕЗК не створює нових наукових знань, вона узагальнює дослідження десятків тисяч вчених з усього світу. Але лише МГЕЗК є науковим органом ООН, через що інформацію з цих звітів значно складніше ігнорувати чи заперечувати політикам. З кожним звітом дедалі більше відомих наукових фактів про клімат отримують визнання в межах РКЗК ООН, що змушує окремі країни до них дослухатися. Оцінка поточних цілей країн як таких, що невідповідні меті Паризької угоди, має стимулювати СОР27 пришвидшити оновлення та підвищити амбітність цілей.
МГЕКЗ візьме участь у низці заходів на СОР27, де на засіданнях переговорних органів будуть представлені оцінки потреб з адаптації та гендерних аспектів зміни клімату. 10 листопада стане Днем науки на COP27, де обговорюватимуть значення висновків звіту МГЕЗК для Африки.
Втрати та збитки (Loss and Damage)
На СОР26 Група 77 (Group of 77, G77 об'єднує країни, які розвиваються) і Китай пропонували створити Механізм фінансування втрат та збитків (L&D Finance Facility, LDFF). Він мав би компенсувати шкоду для країн, що розвиваються. Проте СОР26 не дійшов потрібного рішення, бо розвинені країни блокували створення механізму. Замість цього започатковано трирічні «Діалоги Глазго», що відбуватимуться влітку між переговорами і триватимуть до червня 2024 року.
На першій сесії діалогів у червні 2022 року декілька розвинених країн зазначили, що рішення щодо фінансування не можна відкладати до 2024 року. Розвинені країни (зокрема США) не хочуть створювати новий інструмент для L&D та закликають краще працювати над залученням коштів до наявних інструментів. Зокрема це Зелений кліматичний фонд (Green Climate Fund, GCF), хоч він і не передбачає коштів на втрати та збитки в поточній формі, Глобальний Щит (Global Shield), Страхова Стійкість (InsuResilience) та Управління ООН зі зменшення ризику стихійних лих (UN Office for Disaster Risk Reduction, UNDRR). Водночас країни, що розвиваються вважають, що цих ресурсів недостатньо, а процес отримання допомоги складний. Це підтримується висновками звіту МГЕЗК, що наявних механізмів бракує для покриття втрат і збитків сповна.
Розвинуті країни не виконують своїх обіцянок щодо фінансування, тому на початку жовтня 2022 року Форум вразливих до зміни клімату (Climate Vulnerable Forum, CVF) та Вразлива двадцятка (Vulnerable 20, V20) запустили соціальну кампанію «Протермінована оплата» (Payment overdue), щоб напередодні СОР27 створювати публічний тиск на розвинуті країни для виконання взятих зобов'язань. Найбільш постраждалі від наслідків зміни клімату 55 країн втратили понад 500 млрд доларів, а їхній ВВП зменшиться на 19% до 2050 року та на 64% до 2100 року (при потепління на 2,9 градуса).
Важливість теми втрат і збитків на СОР27 зауважують численні експерти. Понад 400 громадських організацій вимагають від урядів включити обговорення механізму компенсації втрат і збитків до порядку денного СОР27. Перемовини щодо цього тривали у вересні, у жовтні G77 та Китай внесли відповідну пропозицію, яку сторони переговорів можуть погодити при затвердженні програми.
Президентська візія Єгипту включає «знаходження збалансованого рішення проблеми фінансування» стосовно втрат і збитків. Тобто є очікування багатьох зацікавлених сторін, що СОР27 досягне прогресу у формалізації механізмів фінансування. Попередньо V20 підтримали ініціативу G7 Global Shield для координування (між G7, V20 та іншими країнами, вразливими до зміни клімату) щодо фінансування та страхування від ризиків стихійних лих, яку планують запустити під час СОР27. Однак страхування чи кредити перекладають фінансовий тягар на вразливі країни, які вже несуть збитки. Тому вони вимагають грантових інструментів фінансування
Також очікується, що СОР27 додасть ясності щодо Мережі Сантьяго (Santiago Network, SN), яку створили в 2019 році для оцінки потреб і сприяння наданню технічної допомоги у сфері втрат і збитків. Перемовники мають прийняти рішення про структуру мережі, повноваження секретаріату, критерії та процес відбору отримувачів допомоги.
Україна не планує надавати чи отримувати допомогу на втрати та збитки від наслідків зміни клімату. Для нас тема фінансової оцінки і компенсації екологічних втрат і збитків актуальна в контексті війни. Наша делегація може скористатися темою втрат і збитків, щоб розвивати дипломатію з африканськими країнами та здобути міжнародну підтримку процесу стягнення фінансової компенсації з Росії. Україна також планує поділитися досвідом оцінки збитків і презентувати «Глобальну платформу для оцінки збитків довкіллю через війну«» на події 14 листопада, яка запланована в українському павільйоні.
Кліматичні фінанси
Розвинуті країни несуть історичну відповідальність за зміну клімату і ще у 2009 році зобов’язалися досягнути щорічного залучення 100 млрд дол. США до 2020 року на заходи зі скорочення викидів та адаптації у країнах, що розвиваються. Згідно зі звітом OECD, у 2020 році розвинені країни залучили 83,3 млрд дол. США таких фінансів. Це на 3,5% більше порівняно з 2019 роком, проте все ще на 16,7 млрд менше за ціль.
Рішення COP26 підтвердили зобов’язання розвинених країн виконати спільну ціль у 100 млрд дол. США та подвоїти фінансування на адаптацію для країн, що розвиваються. Тема кліматичних фінансів на COP27 охоплюватиме питання вирішення проблеми неприйнятного рівня боргу в країнах, що розвиваються, зниження вартості «зелених» запозичень, підвищення привабливості проєктів у сфері адаптації для інвесторів і посилення ролі приватного сектору та благодійних організацій.
Опублікований напередодні COP26 План фінансування клімату представив графік фінансування з 2021 до 2025 року, згідно з яким ціль у 100 млрд дол. США кліматичного фінансування на рік реалістично досягнути до 2023 року. Оновлений план реалізації очікується напередодні COP27, який може прояснити деталі щодо подвоєння фінансування на адаптацію. До того ж на запит президента СОР26 Канада та Німеччина підготували звіт з оцінки кліматичного фінансування.
Одним із головних результатів COP26 було узгодження підготовки нової спільної цілі з кліматичного фінансування (New Collective Quantified Goal, NCQG). Саму ціль планують визначити в 2024 році в результаті технічних експертних діалогів (Technical Expert Dialogue, TED). 5 листопада відбудеться четвертий експертний діалог, після якого стане яснішим місце цього питання на COP27. Як і щодо попередньої цілі в 100 млрд дол. США, прогрес у питанні нової фінансової цілі впливатиме на загальну успішність СОР27. Якщо країни, які розраховують на міжнародне кліматичне фінансування будуть незадоволені прогресом — вони можуть блокувати прийняття рішень щодо інших питань.
Досягненням СОР26 став Фінансовий альянс Глазго за нульові викиди (Glasgow Financial Alliance for Net Zero, GFANZ). Банки і кампанії-учасниці альянсу зобов’язалися забезпечити 130 трлн дол. США до 2030 року для декарбонізації світової економіки. На СОР27 GFANZ оцінить власний прогрес за рік та визначить пріоритетні напрями роботи на найближче майбутнє. У вересні GFANZ оголосили про створення регіональної мережі для підтримки кліматичного фінансування в Африці. Українській делегації варто звернути увагу на це об'єднання в контексті післявоєнної відбудови на засадах декарбонізації і сталого розвитку.
За класифікацією РКЗК ООН, Україна входить до списку розвинених країн, тому не може претендувати на підтримку «твердих заходів» з кліматичних фондів ООН (GCF, GEF, Адаптаційний фонд). На кожних переговорах делегація України підіймає питання щодо надання доступу до цих коштів. Водночас від України ніхто не очікує надання кліматичного фінансування. Українська делегація постійно наголошує на тому, що Паризька угода докорінно змінює підхід поділу країн у межах РКЗК ОНН на розвинені і ті, що розвиваються, через перехід до добровільного визначення можливостей скорочення ПГ всіма країнами, не тільки розвиненими. Відповідно, вважається, що в разі відсутності такого чіткого поділу, який був в Кіотському протоколі, Україна має також отримати доступ до кліматичного фінансування.
«Українська делегація послідовно порушувала питання доступу України до Зеленого кліматичного фонду ООН. Завдання на наступний СOP — за підтримки партнерів завершити цей процес», — зазначила Ольга Стефанішина, Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, голова делегації на СОР26.
Найкращою можливістю для фінансування кліматичних проєктів в Україні є механізм сталого розвитку за статтею 6 Паризької угоди та правил функціонування міжнародного вуглецевого ринку. Але ця можливість запрацює лише за кілька років.
Ще одним напрямом прикладення дипломатичних зусиль на переговорах буде пояснення загрози скорочення кліматичного фінансування через витрати, спричинені затяжною війною, та економічний спад. Сполучене Королівство вже змушене зменшити фінансування країн, що розвиваються через необхідність видатків на безпеку.
Скорочення викидів (Mitigation)
Поточні кліматичні цілі ведуть світ до потепління на 2,4–2,8°C навіть за умови повного виконання, і змінити цю траєкторію є шанс лише до 2030 року. На СОР26 країни домовилися підвищити амбітність оновлених національно визначених внесків (НВВ2) до або під час СОР27. Станом на вересень декілька країн покращили свої НВВ. Представлений у 2022 році НВВ2 Єгипту є дуже недостатнім, непрозорим і веде до потепління на 4°C. Така позиція Єгипту як країни-майданчика переговорів не спонукатиме інші країни бути більш амбітними.
Станом на кінець 2021 року 128 країн подали НВВ2. На СОР26 йшлося про необхідність підвищення амбіцій цих національних планів, проте з часу минулих переговорів обіцянку щодо покращення НВВ2 виконали лише 24 країни, з них 21 країна — у 2022 році (рис. 2). Цього серпня Індія, третій найбільший забруднювач у світі, затвердила НВВ2 з ціллю досягнути нульового рівня викидів до 2070 року (обіцянку досягти кліматичної нейтральності до 2070 року Прем’єр-міністр Індії виголосив ще під час СОР26). Хоча це суттєве підвищення амбіцій і важливий сигнал іншим країнам, така ціль недостатня для досягнення мети Паризької угоди. Найближчим часом очікуються чергові оновлення НВВ від Мексики, Туреччини, В’єтнаму та Чилі. Недостатні темпи взяття країнами амбітніших зобов’язань зі скорочення викидів та бажання Єгипту зосередитися на фінансах і конкретних діях зменшує шанси успішної домовленості щодо посилення кліматичних цілей на СОР27 . Україна в умовах війни наразі не планує оновлювати НВВ2, проте декларує намір дотриматись щонайменше попередньої поставленої мети — скоротити викиди до рівня 35% відносно 1990 року до 2030 року. Водночас періодично лунають заяви, що в процесі відбудови України можливим буде часткове збільшення рівня викидів парникових газів від поточного рівня.
Пакт Глазго визначив окрему робочу програму для термінового посилення цілей у найближчому десятилітті. У лютому країни обговорили загальні рамки програми: цілі, обсяги, результати, механізми та графік. Одним із варіантів є визначення цілей у критичних секторах до 2030 року. На СОР27 країни лише розпочнуть процес розробки програми, і його прогрес буде одним з індикаторів успіху переговорів.
Досягненням СОР26 є Партнерство для справедливої енергетичної трансформації (Just Energy Transition Partnership, JETP), яке має підтримати відмову від вугілля у ПАР. Тепер деякі країни, що розвиваються, особливо африканські країни, шукають шляхи участі в подібних ініціативах, щоб полегшити виконання своїх зобов’язань з декарбонізації. Під час СОР27 ПАР має представити інвестиційний план справедливої енергетичної трансформації.
Попередні переговори зафіксували намір, але не визначили терміни повної відмови від вугілля. Малоймовірно, що цього вдасться досягти на СОР27 з огляду на енергетичну кризу унаслідок війни Росії в Україні. До речі, прибутки гігантів нафтодобувної галузі збільшилися більш ніж удвічі через війну. Однак вони спрямували ці кошти на виплати акціонерам та розробку нових родовищ, замість підтримки декарбонізації. Війна в Україні — це нагода прискорити перехід до світу без викопного палива, зокрема без російських нафти і газу, що позбавить агресора ресурсів та важелів впливу. А повна відмова від викопного палива не допустить повторення сценарію залежності низки країн від постачальника-монополіста.
На СОР27 відбудеться перша зустріч Альянсу за декарбонізацію промисловості (Alliance for Industry Decarbonization), заснованого IRENA та Siemens Energy . Членство в ньому доступне для державних і приватних компаній, зокрема для українських, які могли б співпрацювати з Альянсом у межах «Зеленого відновлення».
Війна в Україні загрожує досягненню кліматичних цілей, оскільки спричинена нею нестабільність та економічний спад впливають на готовність низки країн робити амбітні заяви. Згідно з НВВ2, Україна повинна скоротити викиди ПГ на 65% до 2030 року відносно показника 1990 року. Попри війну Міндовкілля завершує План заходів із реалізації оновленого НВВ, 13 жовтня опубліковано Звіт про СЕО проєкту Плану заходів. Також триває робота над розробкою Фінансової стратегії реалізації НВВ2.
Втім, поточний баланс викидів в Україні зазнав суттєвих змін після 24 лютого 2022 року внаслідок російської агресії. Через знищення частини енергетичної інфраструктури та об’єктів металургії, їхня частка в складі ПГ суттєво знизилась. Проте додались викиди від спалювання нафтопродуктів на нафтобазах унаслідок ракетних обстрілів, викиди від лісових пожеж, які значною мірою відбувались на території України влітку в результаті бойових дій, тощо. До COP27 Україна готує детальні розрахунки викидів парникових газів унаслідок широкомасштабної війни Росії проти України.
Ринкові механізми
Мета ринкових механізмів, використовуючи правила ринку, - зменшити вартість скорочення викидів для людства, коли першими викиди скорочуються у тих країнах і секторах, де це найдешевше. Водночас фінансують ці заходи здебільшого ті країни/сектори, в яких викиди скорочувати дорожче. Завдяки ринковим механізмам вартість досягнення НВВ країнами може знизитися на 50%.
Першим прикладом ринкових механізмів у міжнародному переговорному процесі був Кіотський протокол, який прийняли в 1997 році, і який почав діяти з 2005 року. На зміну йому прийшла Стаття 6 Паризької угоди, яка передбачає:
- Підстаття 6.2. Торгівля викидами між двома країнами на договірних умовах.
- Підстаття 6.4. Створення одиниць скорочення викидів (A6.4ERs) внаслідок спільних проєктів між організаціями під наглядом органу РКЗК ООН і порядок передачі таких одиниць. Найбільш подібна до «Механізму чистого розвитку» (МЧР) Кіотського протоколу, але має запобігти недолікам, через які він призвів до росту викидів, замість скорочення.
- Підстаття 6.8. Інші неринкові способи передачі одиниць скорочення викидів між різними суб'єктами.
СОР26 затвердив основні правила роботи цих механізмів у «Книзі правил Паризької угоди» (Paris Rulebook): трансфер одиниць скорочення з МЧР, відрахунок в адаптаційний фонд 5% та скасування 2% одиниць скорочення викидів, запобіжники подвійному обліку. Подальша робота над їх деталізацією триватиме на СОР27 і стосуватиметься:
- врахування «одиниць уникнення викидів» (на противагу реальному скороченню) у межахмеханізмів Статті 6;
- платформ і методологій для звітності та відслідковування передачі одиниць скорочення викидів між країнами, між організаціями та їх врахування в досягнення НВВ, рівня публічності інформації;
- програми навчання для країн, які братимуть участь у заходах підстатті 6.4, зокрема щодо встановлення базового рівня викидів, відносно якого визначатимуться одиниці скорочення;
- видів діяльності, які розглядатимуться в межах підстатті 6.8 та способів їх моніторингу й обліку;
- затвердження правил роботи Наглядового органу (Supervisory body) за механізмами підстатті 6.4.
Для України механізми статті 6 — єдине суттєва можливість отримувати кліматичне фінансування в рамках Паризької угоди. Щоб українські компанії могли брати участь в механізмах підстатті 6.4, Україна має створити національний орган. Оскільки кліматична політика відноситься до сфери Міндовкілля, доречно, що б це був підрозділ міністерства або підпорядкований окремий орган. Для участі в механізмах 6.2 формат цілей в НВВ України має відповідати цілям потенційних країн-партнерів. Участь у всіх механізмах передбачає складну звітність та подання інформації про зв'язок ринкових механізмів з НВВ. На СОР27 Україні варто шукати партнерів (країни і компанії), які зацікавлені у співпраці в межах статті 6 та готуватися до запуску вуглецевих ринків, зокрема розвивати спроможність Міндовкілля в цій царині. У довготермінових проєктах, які плануються зараз, варто закладати потенціал генерації одиниць скорочення викидів і можливість залучати через це інвестиції.
Адаптація до наслідків зміни клімату
Пакт Глазго закликав розвинені країни щонайменше подвоїти фінансування заходів з адаптації до 2025 року та дав початок двохрічній робочій програмі Глазго-Шарм-ель-Шейх (Glasgow-Sharm el-Sheikh work programme, GLaSS) над глобальною ціллю з адаптації (Global Goal on Adaptation, GGA). За 2022 рік відбулося три зустрічі в рамках GLaSS, під час СОР27 відбудеться четверта. Програма має призвести до рішення щодо цілі з адаптації на СОР28.
Багато країн досі намагаються зрозуміти, як визначити метрики та системи моніторингу для адаптації. Під час СОР27 робота над глобальною ціллю з адаптації має запропонувати, як у ній відобразити результати моніторингу НВВ та національних планів адаптації.
Економічна комісія ООН для Африки продемонструвала, що народи Африки витрачають 2–9% ВВП на адаптацію, а в деяких випадках навіть до 22% ВВП. Це в 2–5 разів більше, ніж вони витрачають на критичні державні послуги — наприклад, медицину. Це один з аргументів за збереження грантової форми надання допомоги на адаптацію, оскільки оплата кредитів чи страхування погіршить фінансове становище вразливих країн. На проміжних переговорах у Бонні було підтверджено, що адаптаційний фонд продовжить надавати підтримку у формі грантів.
Паризька Угода зобов’язала сторони розробляти національні плани з адаптації та комунікацію адаптації (adaptation communications, ADCOM). Проте станом на 24.10.2022 подано лише 39 планів (20% підписантів Паризької Угоди). На СОР27 Комітет з адаптації (adaptation committee, AC) представить методологію оцінки потреб в адаптації. Україна не подала план з адаптації, але має національний документ, а також низка міст розробили власні плани з адаптації в межахУгоди мерів. Як аграрна країна, що є важливим експортером продовольства, Україна має адаптувати свій сектор виробництва їжі до змін клімату. І тут є місце для співпраці з імпортерами нашого продовольства для планування спільних заходів, які забезпечать стабільність постачання.
Глобальне підведення підсумків (Global Stocktake)
Успіхи у досягненні цілей Паризької угоди оцінює механізм глобального підведення підсумків (Global Stocktake, GST). Підведення підсумків GST1 розпочалося на COP26 і триватиме до 2023. Воно проходить у формі Технічних діалогів, перший з яких (TD1.1) відбувся на проміжних переговорах у Бонні. Його висновки підтвердили недостатність фінансової підтримки та недостатню амбітність кліматичних цілей, про що йдеться у цьогорічних звітах МГЕЗК та багатьох незалежних організацій. TD1.2 відбудеться на СОР27.
З усіх НВВ, поданих до РКЗК ООН, 86% охоплюють компонент адаптації, 77% містять цілі щодо скорочення ПГ, 96% — секторальні цілі скорочення викидів, 53% — оцінку витрат на впровадження. Приблизно 50% країн, що розвиваються, описують втрати та збитки у своїх НВВ. Лише 15 країн зі 119 підписантів Глобальної ініціативи зі скорочення викидів метану включили конкретну кількісну ціль у свої НВВ.
Гендерна рівність та права людини
Через менший доступ до ресурсів, спричинений гендерною нерівністю, жінки стикаються з більшими загрозами внаслідокзміни клімату, ніж чоловіки. У лютому 2022 року МГЕЗК у звіті визначили жіночий гендер серед факторів вразливості до впливу зміни клімату. Для просування гендерного балансу та врахування гендерної перспективи на СОР20 (2014) було створено Лімську робочу програму з питань гендеру (LWPG). Непропорційність впливу зміни клімату на жінок підкреслила Паризька угода (2015). Перший гендерний план дій (GAP) у рамках кліматичних переговорів було узгоджено на COP23 (2017). Протягом 2022 року триває перегляд плану, який завершиться на СОР27.
Жінки, як і раніше, недостатньо представлені на засіданнях РКЗК ООН. На COP26 близько 37% від усіх делегатів становили жінки, і на них припадало лише 29% загального часу виступів. Хоча в команді організаторів COP26 було 45% жінок, майже всі керівні публічні посади займали чоловіки.
Громадські організації країн «глобального півдня» очікують від розвинених країн збільшення фінансування клімату та врахування в ньому гендерних факторів. В рамках конференції в день гендеру, 14 листопада, представлять дві щорічні доповіді секретаріату Рамкової конвенції. Одна з них узагальнює інформацію про гендерні аспекти національних політик, планів, стратегій і дій у сфері клімату, друга стосується представленості жінок у РКЗК ООН.
10 листопада в павільйоні України Фонд ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна проведе дискусію «Гендерна рівність в декарбонізації і зеленому відновленні». Через війну третина населення України вимушено виїхала, більшість з них — жінки і діти. Існує прямий взаємозв’язок між гендерним балансом і досягненням цілей декарбонізації. Тому включення обох аспектів у планування та фінансування відновлення України є важливим.
Іншою важливою складовою дискурсу з кліматичної справедливості є питання дотримання прав людини, яке розглядається з двох сторін. З одного боку, в рішеннях органів РКЗК ООН та в запропонованих механізмах фінансування кліматичних заходів мають дотримуватися принципи прав людини, зокрема стосовно того, що підтримку мають отримати найбільш уразливі до наслідків зміни клімату групи людей і країни.
З іншого боку, постає питання дотримання прав людини безпосередньо під час СОР27. Міжнародні та єгипетські групи громадянського суспільства побоюються, що суворі обмеження, запроваджені єгипетською владою в останні роки, перешкоджатимуть повній та значущій участі журналістів/ок, активістів/ок, правозахисників/ць, громадянського суспільства, молодіжних груп і представників/ць корінних народів у COP27. Крім того, уряд Єгипту міг би спробувати використати свою роль голови COP27 для просування іміджу відкритості та толерантності, хоча політичне гноблення за уряду президента Абделя Фаттаха ас-Сісі спричинило одну з найгірших криз прав людини в країні за десятиліття.
Міста та інші субнаціональні суб'єкти
«Race To Zero» і «Race To Resilience» — це ініціативи РКЗК ООН для залучення до кліматичних дій міст, бізнесів, університетів та інвесторів. Для приєднання до Race To Zero треба взяти добровільне зобов'язання досягти нульового рівня викидів до 2050 року. Серед 1136 міст-учасників є одне українське місто - Мена. Обидві ініціативи підтримують партнерства й обмін досвідом між учасниками. Участь українських організацій в цих ініціативах сприятиме доступу до різних можливостей міжнародного фінансування.
Local Governments and Municipal Authorities Constituency (LGMA) — представницьке об'єднання міст і регіонів для участі в кліматичних самітах, що налічує понад 45 місцевих і регіональних мереж органів влади. На СОР27 LGMA представлять Програму адвокації #MultiLevelActionDelivers, яка стосуватиметься:
- Посилення співпраці між урядами країн та місцевими органами влади над досягненням кліматичних цілей.
- Внесення в переговорний процес питань продовольчої безпеки, природи, культури, циркулярної та блакитної економіки, кліматичної міграції, способу в умовах збільшення теператури до 1,5°C тощо — тобто питань, які актуальні на рівні міст.
- Підтримки першої в історії зустріч міністрів з питань клімату та урбанізації, до якої варто долучитися й українській делегації.
- Просування Ініціативи сталого розвитку міст — програми передачі досвіду від західноєвропейських міст на схід та в Азію, започаткованої Світовим банком. Представникам українських міст, яких планує повезти на переговори проєкт Угода Мерів – Схід, варто більше дізнатися про можливості програми.
Загалом заплановано провести понад 70 заходів за проблематикою міст і регіонів у багаторівневому павільйоні дій на COP27. Серія заходів присвячена міській Африці та стосується, зокрема, підвищення стійкості в африканських містах, ролі молоді та досліджень, інтеграції продовольчої системи в ініціативи міської кліматичної стійкості, використання технологій для прискорення кліматичних заходів на основі даних в Африці.
Європейський комітет регіонів підготовув низку документів на COP27. В опублікованій чернетці позиції Комісії з навколишнього середовища, зміни клімату та енергетики «На шляху до структурного включення міст і регіонів у РКЗК ООН COP27», зокрема, підкреслюється, що мета глобальної енергетичної безпеки не повинна розглядатися як альтернатива Паризькій угоді, і закликає Сторони прискорити перехід до відновлюваної енергії та сприяти енергетичній достатності; Комітет вітає реакцію Плану REPowerEU на збої на глобальному енергетичному ринку, спричинені незаконним вторгненням Росії в Україну, як чіткий сигнал того, що кліматичні дії можуть і повинні прискорюватися, і закликає сторони переговорів офіційно включити регіональні та місцеві зобов'язання до НВВ. Комітет регіонів також закликає всі організації, які сприятимуть повоєнному відновленню України залучати інвестиції у відбудову, зважаючи на Паризьку угоди та цілі Європейського зеленого курсу.
До початку повномасштабної агресії Росії українські громади були відповідальними за майже половину загальнонаціональних викидів. 311 міст мають кліматичні цілі в рамках Угоди Мерів. Згадані вище ініціативи та заходи для міст на СОР27 варто використати для вивчення досвіду співпраці між національною і місцевою владою задля досягнення кліматичних цілей.
Важливе для України
Вперше Україна матиме на кліматичних переговорах власний павільйон. Міндовкілля обіцяє запустити окремий сайт з програмою подій у ньому. Більшість подій зосереджені навколо таких тем:
- Оцінка шкоди довкіллю та клімату через війну — представлення "Глобальної платформи оцінки збитків для клімату та довкілля від військових дій та випрацювання єдиних (уніфікованих) підходів". Викиди парникових газів через війну склали 4 млн тонн СО2 (близько 1% річних викидів).
- Наслідки російського вторгнення для кліматичної політики в Україні, Європі, Світі, для енергетичної безпеки та виконання цілей Паризької угоди.
- Відбудова з урахуванням кліматичних цілей і як цей досвід може бути корисним світу для досягнення цілей Паризької угоди.
- Продовольча безпека в контексті зміни клімату та оголошення ініціативи «Зелені зернові шляхи постачання». Ця тема особливо цікава країнам Африки, які стикаються з загрозами продовольчій безпеці через зміну клімату і війну Росії проти України.
На СОР26 Україна приєдналася до декларації про збереження і відновлення лісів, однак через напад Росії наші ліси зазнають збитків. Ці переговори можна використати для пошуку допомоги у їх відновленні.
Починаючи з 2014 року, Росія та Україна включають викиди на території Криму та окупованих територій до своїх кадастрів. На кожних переговорах Україна вимагає заборонити Росії це робити. На СОР27 Україні важливо просувати визнання Росії відповідальною за всі спричинені війною викиди та пов'язані з цим збитки.