Методичний довідник-вказівник зі створення міського городу
У 305 році імператор Діоклетіан залишив Рим та вирушив у провінцію, щоб
займатися городництвом. А коли рік потому його друг Максиміліан закликав
імператора повернутися в політику, Діоклетіан відповів, що якби той побачив, яку
капусту йому вдалося виростити в своєму городі, то він би сам зрозумів
неможливість прийняття його пропозиції. Відтак, вже у четвертому столітті люди
мусили вибирати: місто з усіма його принадами чи власна грядка подалі від центру
прийняття рішень.
Але сьогодні, коли у містах живе майже 60% всіх людей на планеті, все частіше знаходяться ті, хто відмовляється робити цей вибір. Так з’явилися сади City Garden на покинутому аеродромі Tempelhof в Берліні, ділянки лікарських рослин на колишній залізниці High Line у Нью-Йорку, ферми на дахах Dakakker і Zuidpark у Роттердамі, аеропонічна плантація Nature Urbaine в Парижі, теплиці Luna Farms у Монреалі та ділянки Omotesando у Токіо.
Паростки міського городництва повільно, але впевнено пробиваються і в Україні: грядки з харчовими культурами розбили активісти київської ініціативи Самосад на Подолі, тримають городину на даху в Івано-Франківському креативному кластері Promprylad, а у Львові пропонують ділянки для аграрного самовираження містян у парку Залізна вода.
Ці рукотворні оази не завжди можна знайти на картах, адже міський город — річ компактна. Навіть два вазони з помідорами на власному балконі чи кущ смородини біля під’їзду вже відповідають визначенню урбан-агрокультури та
несуть з собою всі її переваги як для садівника, так і для міста в цілому.
Міські городи можуть не тільки тішити око та урізноманітнювати щоденний раціон. Вони створюють нові екологічні зв'язки: робочі місця для комах-запилювачів та харчову базу для птахів і дрібних тварин.
До того ж, навіть мікроврожай з власного подвір'я чи балкону знижує загальне навантаження на харчову інфраструктуру. Також науково доведено, що робота в саду та догляд за рослинами покращують здоров’я: як психічне, так і фізичне (див. гарден-терапія). Але найбільшу користь міські городи приносять, коли створюються спільними зусиллями у громадському просторі.
Сквот-город було висаджено в історичному центрі Києва, на задньому дворі музею Ханенків на вулиці Терещенківській. На цьому місці раніше були нелегально встановлені гаражі, які згодом знесли комунальні служби. Активісти власноруч прибрали більшість сміття після демонтажу, і намагались підтримувати цей простір, але з роками на рештках фундаменту почали проростати кущі і будяки, а несвідомі громадяни використовували цей куточок як звалище. Тепер же, після генерального прибирання та появи грядок, замість двох нездалих паркомісць маємо плантацію для трьох десятків харчових культур і нове місце зустрічі активних киян.
Подібне переосмислення дворів, занедбаних ділянок та пустирів створює підвалини для соціальної взаємодії, добросусідських стосунків та стає фундаментом для подальших проектів.