Кліматична конференція COP28 в Дубаї та роль України в ній

ЗМІСТ

1. Основні поняття та скорочення

2. Головне про СОР28

3. Перехід між СОР27 та СОР28

4. Фінансовий баланс між вразливістю та відповідальністю

• Втрати та збитки
• Кліматичні фінанси
• Скорочення викидів та відмова від викопного палива
• Адаптація
• Глобальна інвентаризація (Global Stocktake)
• Кліматична наука
• Стаття 6

5. Інтереси України на переговорах

6. З чим на СОР їде офіційна українська делегація

• Невключення звітів росії по викидах на окупованих територіях.
• Накладання на росію зобов’язань щодо викидів (прямих і непрямих), що виникли у результаті воєнних дій.
• Павільйон України на СОР28 

7.Позиції української громадськості до COP28

8. СОР28 і тема війни. Вплив війни на клімат в Україні

1. Основні поняття та скорочення

РКЗК ООН (UNFCCC) — Рамкова конвенція ООН з питань зміни клімату.

СОР (Conference of the parties) — конференція сторін РКЗК, з прийняттям Кіотського протоколу та Паризької угоди проходить одночасно з відповідними їм конференціями.

CMA (Conference of the Parties serving as the meeting of the Parties to the Paris Agreement) — конференція сторін Паризької угоди. 

CMP (Conference of the Parties serving as the meeting of the Parties to the Kyoto Protocol) —  конференція сторін Кіотського протоколу.

GST — Global Stocktake — Глобальна Інвентаризація кліматичних зобовʼязань, які країни взяли на себе підписавши Паризьку Угоду

МГЕЗК (IPCC) — Міжурядова група експертів з питань зміни клімату. Це найбільше в світі об'єднання науковців, які займаються дослідженнями зміни клімату. До нього входять представники усіх країн. Група готує звіти, на які мали б спиратися політичні рішення.

IRENA (International Renewable Energy Agency) — Міжнародна агенція з відновлюваних джерел енергії.

NCQG — New collective quantified goal — Нова колективна кількісна ціль з кліматичного фінансування

НВВ (NDC) — національно визначений внесок; добровільні цілі зі скорочення викидів, які країни беруть на себе в рамках Паризької угоди. Зараз уже є НВВ2 — оновлені національні внески.

CAN (Climate Action Network) — глобальна мережа з понад 1300 екологічних неурядових організацій у більш ніж 130 країнах, які працюють над сприянням державним та індивідуальним діям щодо обмеження спричинених людиною змін клімату до екологічно стійкого рівня.

ОАЕ — Обʼєднані Арабські Емірати

ОМС — органи місцевого самоврядування

СПГ — скраплений природний газ

ОЕСР — Організація економічного співробітництва та розвитку

2. Головне про СОР28

Щорічна конференція Організації Об'єднаних Націй (ООН) з питань зміни клімату, відома як "Конференція Сторін" або "COP", збирає світових лідерів, делегатів країн, громадськість та медіа для досягнення консенсусу щодо вирішення проблеми зміни клімату. Сторони-учасниці включають уряди, які ратифікували Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (РКЗК ООН), Кіотський протокол та/або Паризьку угоду. Крім того, Конференції Сторін залучають тисячі делегатів від громадянського суспільства, приватного сектору, міжнародних організацій та засобів масової інформації.

Починаючи з COP21 у 2015 році, основна увага COP зосереджена на виконанні Паризької угоди, яка включає три основні цілі: обмежити зростання середньої глобальної температури до рівня "значно нижче" 2°C і прагнути обмежити зростання на рівні 1,5°C вище доіндустріального; адаптуватися до зміни клімату, підвищуючи стійкість; і привести фінансові потоки у відповідність до "траєкторії низьких викидів парникових газів і стійкого до зміни клімату розвитку".

COP щорічно змінює країну-господаря, згідно з ротацією між регіонами світу. COP28 відбудеться в Дубаї, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), з 30 листопада по 12 грудня 2023 року. Приймаюча країна призначає президента для нагляду за дискусіями, який відіграє вирішальну роль у взаємодії з урядами та іншими зацікавленими сторонами, пропонуючи напрямок і бачення, та, зрештою, сприяючи формулюванню досягнутих домовленостей.

Д-р Султан аль-Джабер, міністр промисловості та передових технологій ОАЕ, керуючий директор і головний виконавчий директор Національної нафтової компанії Абу-Дабі (ADNOC Group), очолить переговори в Дубаї. Роль Аль-Джабера в індустрії викопного палива, а також зростаючий вплив лобістів викопного палива під час COP вже викликають суперечки і ставлять під сумнів чесність кліматичних дискусій.

Рішення COP приймаються на основі консенсусу, що робить процес досягнення згоди важким та емоційно насиченим через різні потреби та інтереси сторін, що беруть участь у конференції.

3. Перехід між СОР27 та СОР28

Минулого року у Шарм-еш-Шейху під час COP27 вирувало багато емоцій. Конференція проходила на тлі повномасштабного вторгнення росії в Україну. Кліматичні активісти піднімали питання прав людини як необхідної складової кліматичних дій, адже знаходячись в Єгипті, цю проблему також неможливо було ігнорувати.

“Від повного невиправдання очікувань СОР27 врятувало лише рішення про створення механізму для фінансової компенсації втрат і збитків, спричинених зміною клімату, якого десятиліттями вимагала громадськість і найбільш вразливі країни”.

Практично з усіх питань під час COP27 не було досягнуто прогресу або навіть спостерігався регрес. У тексті остаточного рішення зменшили важливість мети утримання підвищення глобальної температури в межах 1,5 градуса Цельсія, повторили з рішення COP26 фразу "зменшення використання вугілля" замість повної відмови та не врахували інші види викопного палива. Було очевидно, що політика приймаючої країни в питаннях клімату впливає на потенціал переговорів. Цей рік навряд стане виключенням.

4. Фінансовий баланс між вразливістю та відповідальністю

COP28 має важливе значення з кількох причин. По-перше, цьогорічна конференція позначає завершення першого глобального інвентаризаційного огляду (Global Stocktake або GST), основного механізму, через який оцінюється прогрес здійснюваний в рамках Паризької угоди. По-друге, всі очікують на повноцінний запуск Фонду втрат та збитків, рішення про створення якого було прийняте минулого року в останній день COP27. Перехідний комітет (transitional committee) новоствореного Фонду зустрічався пʼять разів протягом цього року, востаннє 3-4 листопада, аби випрацювати механізм роботи Фонду.

Переговори Конференції Сторін влаштовані таким чином, що кожна країна долучена до певної переговорної групи, а також входить або не входить до Додатків І та ІІ РКЗК. Цей статус напряму впливає на доступ країн до кліматичного фінансування, а також на їх зобовʼязання щодо допомоги іншим. 

• Сторони Додатка I включають промислово розвинені країни, що були членами ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку) у 1992 році, а також країни з перехідною економікою, включно з Україною. 
• Сторони Додатка II складаються з членів ОЕСР з Додатка I, за винятком країн з перехідною економікою. Вони зобовʼязані надавати фінансові ресурси, щоб допомогти країнам що розвиваються здійснювати заходи зі скорочення викидів в рамках Конвенції та допомагати їм адаптуватись до негативних наслідків зміни клімату.
• Сторони не включені до Додатка I – це головним чином країни, що розвиваються, з деякими групами країн, визнаними Конвенцією як особливо вразливі до негативних впливів зміни клімату, таких як країни з низькими узбережжями, ті, що схильні до опустелювання та посух, або інші (наприклад, країни, які сильно залежать від доходів від видобутку та торгівлі вугіллям).

Цей поділ, а також неофіційне розмежування країн на “глобальну північ та глобальний південь” постійно виносить питання фінансової спроможності та фінансової допомоги на перший план переговорів.

a. Втрати та збитки

Конференція ООН з торгівлі та розвитку випустила звіт з пропозиціями щодо створення дієвого Фонду втрат та збитків, в якому зазначила наступне: “Навіть якщо оптимальні стратегії зменшення і адаптації, відповідно до останньої оцінки Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК), будуть прийняті вчасно, існуючі прогнози все ще передбачають значні невідворотні втрати та збитки від кліматичних шоків, спровокованих глобальним потеплінням. До пандемії вартість втрат і збитків у країнах, що розвиваються, прогнозувалася досягти $580 мільярдів щорічно до 2030 року, коли через впливи зміни клімату в бідність може потрапити ще до 132 мільйонів людей.”

Наразі вже є певний прогрес у формуванні загального розуміння роботи Фонду втрат та збитків, проте залишається кілька невирішених питань, які потребують додаткового розгляду. Це, наприклад, аспекти масштабу (Фонд має бути достатньо великим для вирішення постійних та зростаючих втрат і збитків від кліматичної кризи), обсягу (прозорі та інклюзивні критерії відповідності фінансуванню) та управління (має бути швидкий розподіл допомоги країнам у часи кризи).

Іншою важливою складовою дискурсу з кліматичної справедливості є питання дотримання прав людини, яке розглядається з двох сторін. В рішеннях органів РКЗК ООН та в запропонованих механізмах фінансування кліматичних заходів мають дотримуватися принципи прав людини, зокрема стосовно того, що підтримку мають отримати найбільш вразливі до наслідків зміни клімату групи людей і країни.

Як коментує міжнародна кліматична мережа громадських організацій, Climate Action Network International: “Розбіжності між розвиненими і країнами, що розвиваються, досягли критичної точки, особливо в контексті питань, пов'язаних із спонсорами Фонду, місцем/інститутом що прийматиме Фонд, та його структурами управління. Багаті країни, такі як Сполучені Штати, вимагають, щоб всі країни рівно вносили внесок у капіталізацію фонду, тим самим ліквідовуючи будь-яке відчуття рівності та історичної відповідальності в тому, хто повинен давати найбільше. Вони також наполягають на тому, щоб Фонд був розміщений у Всесвітньому банку, що може обмежити його незалежність, збільшити витрати та обмежити його здатність своєчасно розподіляти кошти, коли загострюється необхідність реагування на надзвичайні погодні явища.”

Наразі виглядає так, що під час COP28 саме Сполучені Штати потенційно можуть відкрити обговорення функціонування Фонду і ми побачимо продовження гарячих дискусій довкола цього життєво-необхідного інструменту. Фонд втрат та збитків все ще може стати прикладом, коли країни дійсно допомагатимуть одна одній подолати гуманітарні, економічні та екологічні кризи, але лише за умови, що найбільш розвинені країни будуть готові швидко його наповнити, а механізм розподілу фінансування працюватиме прозоро і вчасно.

b. Кліматичні фінанси

Незважаючи на обіцянку розвинених країн у 2009 році, ціль у $100 мільярдів кліматичних фінансів, у 2023 році все ще не досягнута, навіть за методологією ОЕСР, яку критикувала громадськість. Зобов'язання щодо подвоєння фінансування адаптації, що є основою результатів Пакту Глазго, далеке від виконання. Водночас, майбутньому Фонду для покриття втрат і збитків бракує внесків, і навіть наявні зобов'язання щодо фінансування на перехідний період не фінансуються в повному обсязі.

На COP28 уряди будуть продовжувати переговори щодо нової цілі кліматичних фінансів (New collective quantified goal або NCQG), щоб замінити зобов'язання у $100 мільярдів. Дедлайн для досягнення цієї угоди – 2024 рік, але прогрес у Дубаї є дуже важливим для покладення фундаменту перед COP29. Питання фінансів також гратиме важливу роль у переговорах щодо GST та втрат і збитків.

Зрештою обговорення та зобов'язання, пов'язані із збільшенням та реалізацією кліматичних фінансів, можуть впливати на ряд інших переговорних питань і мати потенціал або розблокувати амбіції сторін, або зупинити прогрес. Ця динаміка була видна на кліматичних переговорах у Бонні у червні 2023 року, коли група країн, що розвиваються, виступила проти включення в офіційний порядок денний переговорів пункт про збільшення амбіцій у скороченні викидів, за умови якщо не буде додано питання збільшення фінансування від розвинених країн.

c. Скорочення викидів та відмова від викопного палива

Враховуючи, що викиди від спалювання вугілля, нафти і газу є основною причиною кліматичної кризи, вражає той факт, що вперше лише на COP26 текст заключного рішення (cover decision) містив згадку про викопне паливо, а сторони домовилися прискорити "зусилля, спрямовані на поступове скорочення некомпенсованого використання вугільної енергетики та поступову відмову від неефективних субсидій на викопне паливо".

На COP27 коаліція з понад 80 країн наполягала на тому, щоб формулювання COP26 щодо вугілля було розширено, включивши в нього всі викопні види палива. Хоча таке посилання не потрапило до офіційного тексту рішення, це свідчить про те, що тиск на РКЗК ООН зростає, щоб вона вирішила це питання.

Питання відмови від викопного палива, ймовірно, приверне багато уваги на переговорах у Дубаї. Хоча це питання не має окремого місця в офіційному порядку денному переговорів, воно може бути включене до низки робочих потоків, таких як рішення щодо GST,  "робочої програми зі скорочення викидів" (Mitigation work programme) та заключного рішення. Необхідність поступової відмови від викопного палива підкреслюється в узагальнюючому звіті GST.

Поступова відмова від викопного палива обговорюється як частина ширшого енергетичного пакету, який також включає цілі щодо розширення використання відновлюваних джерел енергії та підвищення енергоефективності. Досягнення домовленості щодо цілі з відновлюваної енергетики стало важливим кроком вперед на Саміті лідерів G20 у вересні 2023 року, де члени G20 домовилися "продовжувати і заохочувати зусилля, спрямовані на потроєння потужностей відновлюваної енергетики в усьому світі".

Спільно з ОАЕ, Міжнародна Агенція з Відновлюваної Енергетики (IRENA) нещодавно випустили звіт під назвою “Потроєння відновлюваної енергії та подвоєння енергоефективності до 2030 року: вирішальні кроки до 1,5°C”. Така співпраця вказує на те, що ми можемо очікувати нових зобовʼязань та коаліцій на COP28, які матимуть на меті розвиток ВДЕ. Головний трюк, за яким необхідно буде слідкувати – чи буде у нових потенційних заявах про розвиток відновлюваної енергії бодай якась згадка щодо відмови від викопного палива.

d. Адаптація

Невідривно від питання втрат та збитків, а також фінансової допомоги, сторони обговорюватимуть питання адаптації до зміни клімату. Для регіону, який приймає COP28, вразливість до кліматичної кризи – це вже реальність, а отже можна очікувати що темі підвищення стійкості будуть приділяти достатньо багато уваги.

Постійний комітет з фінансів (ПКФ) готує звіт про зобов'язання розвинених країн подвоїти фінансування адаптації з рівня 2019 року до 2025 року, як було погоджено на COP26. Фінансування адаптації значно відстає від необхідних обсягів і є мізерним порівняно з майбутніми потребами. У 2022 році Програма ООН з навколишнього середовища оцінила щорічні адаптаційні потреби країн, що розвиваються, у $160-340 мільярдів до 2030 року і $315-565 мільярдів до 2050 року. Щоб дати уявлення про масштаби, Міжнародний валютний фонд (МВФ) оцінює субсидії на викопне паливо у світі в розмірі 7 трильйонів доларів у 2022 році.

Як виконання існуючих обіцянок, так і чіткі сигнали про наміри щодо адаптації є важливими для забезпечення довіри країн, що розвиваються, та їхньої участі у багатосторонніх кліматичних діях. Це особливо важливо з огляду на те, що багато вразливих країн, що розвиваються, вже стикаються з тягарем адаптації, який перевищує їхні можливості реагування.

Цікавою є тенденція до збільшення дипломатичної уваги до систем харчування та сільського господарства перед COP28. У липні цього року Координаційний хаб ООН з систем харчування та Президент COP28 представили Декларацію про системи харчування та сільське господарство. В Декларації закликають країни синхронізувати свої національні системи харчування та політики сільського господарства з національно визначеними внесками (NDC) та національними планами адаптації (NAP), а також включати цілі щодо декарбонізації систем харчування у ці плани та національні стратегії та плани дій з біорізноманіття (NBSAP). Заходи щодо трансформації продовольчих систем повинні доповнювати, а не конкурувати з зусиллями щодо прискорення енергетичного переходу, оскільки трансформації в обох секторах є необхідними для досягнення кліматичних цілей.

e. Глобальна інвентаризація (Global Stocktake)

Метою Глобальної інвентаризації (GST) є оцінка колективного прогресу у всьому світі щодо досягнення цілей та завдань, визначених Паризькою угодою. В результаті уряди країн отримають рекомендації з підвищення ефективності власних заходів та міжнародного співробітництва у боротьбі зі зміною клімату. GST проводиться кожні п'ять років. Процес почався у грудні 2021 року на COP26, а вже цього року під час COP28 будуть представлені рекомендації.

GST складається з трьох взаємопов'язаних компонентів. У першій фазі здійснюється збір та синтез інформації про зміну клімату та заходи від урядів, міжнародних організацій, наукових установ, громадських організацій та інших зацікавлених сторін. На основі отриманих матеріалів у другій фазі аналізується прогрес у впровадженні Паризької угоди та визначаються можливості для підвищення ефективності заходів, підтримки та міжнародного співробітництва у питаннях зміни клімату.

8 вересня 2023 року був опублікований узагальнюючий звіт, що містить ключові висновки та рекомендації другого етапу. Він показує, що Паризька угода активізувала кліматичні дії в усьому світі і що з моменту набуття чинності РКЗК ООН три десятиліття тому було досягнуто значного прогресу. Однак у звіті також чітко зазначено, що необхідно зробити набагато більше, і окреслено шляхи імплементації Угоди на належному рівні.

Третій компонент GST завершиться під час COP28. Під час цієї "політичної" фази уряди обговорять та врахують результати технічної фази GST. З цією метою на COP28 буде проведено ряд високорівневих заходів, спрямованих на формування ключових політичних повідомлень.

f. Кліматична наука

Наприкінці березня 2023 року Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК; англ. - The Intergovernmental Panel on Climate Change; IPCC) презентувала синтезований звіт, який узагальнює шостий звітний цикл їхніх досліджень. Цей цикл розпочався у 2015 році та був найбільш амбіційним з усіх — за вісім років експерти підготували низку звітів за різними темами, пов’язаними зі зміною клімату. Участь у підготовці звітів взяли українські вчені Микола Шлапак, Світлана Краковська та Яків Дідух.

У попередніх звітах Міжурядової групи експертів вивчали різноманітні фактори, що можуть призвести до змін клімату. Але зараз наголошується, що зміни безперечно викликані людською діяльністю. Зокрема, ця діяльність призвела до частіших та більш інтенсивних екстремальних погодних явищ, таких як теплові хвилі, сильні зливи та посухи. 

МГЗЕК називає такі масштаби наслідків зміни клімату:

• Концентрація вуглецю – найвища за принаймні останні 2 млн років.
• Підвищення рівня океану – швидкість найбільша за останні 3 тисячі років.
• Площа морської криги в Арктиці – найменша за принаймні останню тисячу років.
• Танення льодовиків – безпрецедентне принаймні за останні 2 тисячі років.

Світлана Краковська використала платформу МГЕЗК, щоб привернути увагу до війни Росії проти України. На засіданні МГЕЗК наприкінці лютого 2022 року, що відбулося після повномасштабного вторгнення росії, пані Краковська заявила, що як збройна агресія Росії в Україні, так і кліматична криза мають спільне коріння – використання викопних палив, від яких людство є залежним. Ця заява науковиці стала ще одним аргументом проти використання викопних палив – як джерела фінансування війни Росії проти України – і сприяла укріпленню кліматичного руху.

У звіті МГЗЕК присутні й позитивні новини:

• На сьогоднішній день вже існують рішення у всіх галузях, які можуть зменшити викиди газів, принаймні наполовину до 2030 року.
• У деяких випадках відновлювальна енергетика виявилася дешевшою за викопні види палива.
• Енергетичні системи в певних країнах вже працюють на відновлюваних джерелах енергії.

Звіт також визначив конкретні пункти, які потрібно виконати для того, щоб обмежити підйом середньої глобальної температури на рівні 1,5°C:

1. Світові викиди газів мають досягти свого піку до 2025 року, а до 2030 зменшитися на 43%.
2. Викиди метану мають зменшитися на 34% до 2030 року.

МГЕЗК не створює нові наукові відомості, але здійснює аналіз досліджень десятків тисяч вчених з усього світу. Цей орган ООН має особливе значення, оскільки інформацію з його звітів важко ігнорувати чи заперечувати політичним представникам. З кожним звітом все більше відомих наукових фактів про клімат отримують визнання в межах РКЗК ООН, що примушує окремі країни приділяти їм увагу. Наразі МГЕЗК вже оцінює поточні цілі країн як несумісних із метою Паризької угоди. Це має стимулювати СОР28 до оновлення та посилення амбіцій.

g. Стаття 6

Питання, яке щороку викликає гарячі обговорення - це ринкові та неринкові механізми співпраці між країнами для зменшення викидів парникових газів. Кіотський протокол, що прийнятий у 1997 році та вступив в силу з 2005 року, став першим прикладом ринкових механізмів у міжнародних переговорах. Однак пізніше йому на зміну прийшла Стаття 6 Паризької угоди, в якій зокрема є:

• Підстаття 6.2, яка передбачає торгівлю викидами між двома країнами на визначених умовах.
• Підстаття 6.4, що стосується створення одиниць скорочення викидів через спільні проєкти, під наглядом РКЗК ООН, з метою уникнення недоліків, що призвели до зростання викидів замість їх скорочення.
• Підстаття 6.8, яка враховує інші не-ринкові способи передачі одиниць скорочення викидів між різними суб'єктами.

Під час COP28 сторони продовжуватимуть детальні обговорення щодо можливостей застосування ринкових механізмів для отримання прибутку. Враховуючи, що після минулих раундів переговорів, Книга правил Паризької угоди (англ. -Paris Rulebook)  все ще має прогалини щодо подвійного зарахування скорочених викидів, а також можливості для офсетів та застосування сумнівних технологій з геоінженерії, скоріше за все на COP28 сторони продовжуватимуть стояти на своєму. 

Ринкові механізми статті 6 мають супроводжуватися належними інструментами контролю. Ці інструменти мають забезпечити достатню деталізацію відстеження походження одиниць скорочення, щоб запобігти подвійному врахуванню: коли кілька країн можуть використати одну й ту ж одиницю скорочення для звітування щодо виконання національних кліматичних цілей.

5. Інтереси України на переговорах

Українська делегація вже не перший рік веде роботу щодо можливості розширення доступу до кліматичного фінансування. Імовірно ми не матимемо можливості отримувати кошти з Фонду втрат та збитків, проте безпрецедентне руйнування довкілля внаслідок російської агресії та довгостроковий процес відбудови дозволить Україні заявити про свої права на “зелену” фінансову допомогу. В той же час, Україна може претендувати на збільшення фінансування від інституцій, які вже нас підтримують, таких як Climate Investment Fund, World Bank та Єврокомісія.

Водночас, для України саме механізми статті 6 Паризької угоди є одним з потенційних способів отримати гроші на кліматичні проєкти в рамках відбудови. Для участі в механізмах 6.2, цілі України в НВВ мають відповідати цілям інших країн-партнерів. Під час COP28 Україна шукатиме партнерів (країни і компанії), які зацікавлені у співпраці в рамках Статті 6. Також варто готуватися до запуску вуглецевих ринків і розвивати експертність у цій галузі в межах Міністерства захисту довкілля. У проектах, які плануються на довгий термін, варто враховувати можливість створення одиниць зменшення викидів та залучення інвестицій через ці механізми.

6. З чим на СОР їде офіційна українська делегація

a. Невключення звітів росії по викидах на окупованих територіях.

Починаючи з 2014 року, Росія та Україна включають викиди на території Криму та тимчасово окупованих територій України до своїх кадастрів. На кожних переговорах Україна вимагає заборонити Росії це робити. Цього року на делегацію чекає так само ця складна задача, адже, на жаль, кількість тимчасово окупованих Росією територій збільшилась з 2014 року. Необхідно недопустити врахування викидів парникових газів з тимчасово окупованих територій України на баланс Росії.

b. Накладання на росію зобов’язань щодо викидів (прямих і непрямих), що виникли у результаті воєнних дій.

Наступним важливим питанням є відповідальність за викиди від воєнних дій на територіях, де вони велись. РКЗК не має чіткої методології підрахунків та притягнення до відповідальності за такі дії. Деякі викиди парникових газів, зокрема пов'язані з воєнними діями, залишаються не обов'язковими для звітування, хоча країни мали б про них інформувати в рамках Паризької угоди. Наприклад, викиди від воєнних дій, включаючи воєнні конфлікти, можуть становити значну частку глобальних викидів парникових газів, досягаючи близько 5,5%.

Повномасштабна війна Росії проти України теж має вплив на клімат, але ці викиди зазвичай залишаються поза рамками національних звітів країн. За 12 місяців викиди парникових газів, пов'язані з війною, оцінюються у 120 мільйонів тонн CO₂ еквіваленту, що приблизно відповідає загальному річному обсягу викидів у країні, як, наприклад, у Бельгія.

Під час COP27 Україна презентувала Глобальну ініціативу для оцінки збитків для довкілля від військових конфліктів. Росія повинна нести відповідальність за ці викиди, а також за майбутні викиди, пов'язані з відновленням об'єктів на території України, які були пошкоджені військовими діями – приблизно 50 мільйонів тонн CO₂ еквіваленту. Враховуючи складність обліку таких викидів, особливо у зв'язку з обмеженим доступом до даних у військовій сфері, Україні варто співпрацювати з іншими країнами, щоб розробити методологію обліку "воєнних викидів".

c. Павільйон України на СОР28 

На СОР27 Україна вперше представила власний павільйон з окремою програмою. Це дуже збільшило візульну присутність нашої країни на тлі десятків інших. Щоденно павільйон, та інтерактивну виставку в ньому, відвідували тисячі людей з усього світу. Додатковою перевагою стало те, що делегація України, а також медіа, громадські організації та наші партнери знали де шукати одне одного. Павільйон став місцем зустрічей та взаємопідсилення. 

Основними тематичними віхами програми українського павільйону стали:

• як повномасштабна війна росії проти України вплинула на глобальну енергетичну безпеку
• вплив війни на довкілля (деякі приклади були відображені у самому дизайні павільйону)
• поняття «екоциду» та визнання завданих росією збитків екоцидом
• методики обрахунку збитків, завданих довкіллю (станом на листопад 2022 було розроблено 7 методик)
• зелене відновлення українських громад
• відновлювана енергія та сталі практики, що вже існують в Україні

Окремо хочеться виділити участь представників Кримськотатарського ресурсного центру. Вони розповідали про ситуацію у тимчасово окупованому Криму, політичні переслідування та потребу визнанням екоциду діяльність російської окупаційної влади на півострові.

Під час СОР28 Україна вдруге матиме власний павільйон площею близько 140 м². Тематичне наповнення, скоріш за все, продовжуватиме минулорічного. Спікери підніматимуть питання впливу війни на зміну клімату, актів екоциду завданих росією та зеленого відновлення. З попередньої програми подій у павільйоні можна виділити наступні тематичні кластери:

• робота органів місцевого самоврядування: досягнення кліматичної нейтральності та планування зеленої відбудови/відновлення
• декарбонізація енергетичного сектору
• екоцид та збитки, завдані довкіллю внаслідок воєнних дій
• екологізація бізнес-діяльності
• участь молоді у просуванні кліматичної політики та зеленій відбудові
• екологічна освіта

Цьогоріч до процесу формування програми павільйону та напрацювання комунікаційної стратегії його роботи зі самого початку залучено зацікавлені громадські організації, що можна вважати підтвердженням ефективної взаємодії під час СОР27. 

7. Позиції української громадськості до COP28

Українська кліматична мережа, до якої входить 37 громадських організацій, традиційно підготувала позицію напередодні COP28. Члени УКМ виклали своє бачення того, на яких викликах має наголошувати наша делегація на цьогорічних переговорах:

• Збройна агресія росії проти України напряму впливає на кліматичну кризу та відповідно — на весь світ. 
• Кліматична криза та війна мають прямий зв'язок і одне коріння — це викопні палива. Тож ми повинні всіляко просувати відмову від викопного палива.
• Широка коаліція Сторін має підтримати створення механізму відповідальності за збитки, спричинені довкіллю в результаті збройних конфліктів.
• Захист і відновлення екосистем не може використовуватися для компенсації викидів парникових газів. Це повинно відбуватися одночасно із швидким припиненням використання всіх видів викопного палива та різким скороченням викидів парникових газів в усіх секторах.
• Позиція України щодо ринкових двосторонніх інструментів в рамках Cтатті 6 Паризької угоди повинна відповідати критеріям щодо додатковості (additionality) та недопущення подвійного обліку одиниць скорочення викидів (double counting).

Екодія також випустила позиційний документ, у якому запропонувала Україні окрім переговорних питань не забувати про взяті на себе додаткові зобовʼязання, а саме участь в Powering past coal alliance, Methane pledge та Декларацію про ліси та землекористування.

У червні 2023 року Міністерство енергетики України підтвердило наміри закрити всі державні вугільні електростанції до 2035 року. Вперше про такі наміри Україна оголосила наприкінці 2021 року на COP26 у Великобританії. Під час СОР28 Україна може ще раз наголосити на своїй готовності відмовитися від вугілля в енергетиці до 2035 року та у забезпеченні поетапної відмови справедливим чином: з чітким планом закриття вугільних підприємств, освітніми програмами й можливостями працевлаштування та соціальних гарантій для працівників вугільної галузі, а також диверсифікацією економіки шахтарських громад.

У 2021 році більш ніж 100 країн, включно з Україною, долучилися до ініціативи Global Methane Pledge, яка передбачає скорочення викидів метану на 30% до 2030 року від рівня 2020 року. Для України скорочення викидів метану можливе через впровадження кліматичних заходів в нафтогазовому та вугільному секторах, сільському господарстві, а також налагодження системи поводження з відходами.

На Конференції Сторін в Глазго (СОР26) у 2021 році Україна підписала Декларацію про ліси та землекористування. Однак, з того часу суттєвих зрушень в напрямку впровадження цієї декларації не відбулось. Лише у липні 2023 року Державним агентством лісових ресурсів України було розроблено проєкт Закону України «Про залучення інвестицій та економічне стимулювання впровадження заходів з лісорозведення та здійснення лісовпорядкування». Цей законопроєкт має врегулювати питання видачі та обігу вуглецевих сертифікатів та сприяти збереженню необлікованих лісів на покинутих сільськогосподарських землях і створенню нових лісів у кліматично дружній та нешкідливий для біорізноманіття спосіб.

Екодія також запропонувала Українській делегації приєднатись до ініціативи BOGA (Beyond oil and gas alliance). “З огляду на позицію Євросоюзу щодо поетапної відмови від усіх викопних палив та необхідність зміцнення енергетичної безпеки через енергетичний перехід, Україна могла би долучитися до країн BOGA — міжнародної коаліції урядів і партнерів, які працюють разом, щоб сприяти поетапній відмові від видобутку нафти і газу. До коаліції входять Данія, Франція, Швеція, Ірландія, Коста Ріка та інші національні і регіональні уряди, які підписали Декларацію BOGA. Таким чином вони взяли на себе зобов'язання працювати над обмеженням видобутку нафти і газу та планувати справедливе, рівноправне і контрольоване поетапне скорочення видобутку цих викопних палив.”

Також цього року у Варшаві вперше відбулась Регіональна конференція молоді Східної Європи (RCOY), участники/ці якої також виступили із спільною заявою. В ній, зокрема, закликають:

• Більш якісно залучати молодь до кліматичної політики
• Впроваджувати сталі практики в сільському господарстві та управлінні водними ресурсами
• Посилювати регіональну співпрацю в сфері відновлюваної енергії
• Поступово відмовитись від усіх викопних палив, включно з СПГ
• Визнати екоцид злочином на національному рівні, а також підтримати внесення екоциду як п'ятого злочину до Римського статуту.
• Сприяти розвитку місцевої власності та децентралізувати джерела відновлюваної енергії, забезпечуючи залучення місцевих зацікавлених сторін до процесів управління

8. СОР28 і тема війни. Вплив війни на клімат в Україні

Ми заходимо в новий раунд переговорів на тлі продовження війни Росії в Україні та ескалації Ізраїльсько-Палестинського конфлікту. Розуміючи, що приймаючою стороною є ОАЕ, цей контекст буде присутнім як “між рядками”, так, цілком імовірно і публічно.

На COP27 майже в кожному виступі високопосадовці згадували про війну в Україні, а ще більше – про енергетичну кризу та енергетичну безпеку. Росія в той же час не мала власного павільйону і під час переговорів поводилась максимально непомітно. Немає жодних гарантій, що цього року буде так само. Тим не менш, традиційно росія дає про себе знати не в найкращий спосіб, наприклад, блокуючи пропозицію про згадку прав людини в резолюції, тощо. Відповідно, за цим слідкуватиме як громадськість так і делегації країн.

В той же час воєнна ескалація між Ізраїлем та Палестиною точно матиме свій вплив на характер переговорів. Важко передбачити конкретні рішення, втім ні в кого не залишається сумнівів, що країни не залишають свій контекст “вдома”, коли приїжджають на кліматичну конференцію. Теми воєнних конфліктів, прав людини, видобутку викопного палива та кліматичної політики наразі більш поєднані, ніж коли-небудь. Неможливо говорити про одне, не згадавши інше.

Саме тому COP28 є важливим майданчиком, одним з небагатьох, де сторони з усіх секторів суспільства два тижні знаходяться в одному просторі і часто повинні взаємодіяти заради пошуку принаймні якогось консенсусу. Щодо яких питань його вдасться віднайти - покаже час.