Допомога міжнародних партнерів у відбудові України має відбуватися на одному рівні з підтримкою її захисту. Це є і буде проявом солідарності світової спільноти з українцями у протистоянні агресору. А використання відновлювальних джерел енергії можуть стати однією з основ залучення інвестицій, враховуючи цілі Європейського зеленого курсу.
Про це говорили на сайд-івенті до Міжнародної конференції з відбудови України 2024 - “Зелена відбудова для стійкості та процвітання європейської України”.
Співпрезидент Фонду Гайнріха Бьолля - Ян Філіп Альбрехт, під час відкриття заходу підкреслив, що хоч війна перебуває у критичній фазі, завдання партнерів України не лише допомогти їй захиститися у цій війні, але й підтримувати відбудову вже зараз.
Наше основне завдання - дати можливість Україні захистити себе. Це варто робити не тільки заради України, але й заради безпеки Європи та світового порядку. У той же час, не зарано говорити про відбудову. З одного боку, це потреба людей - вони не можуть чекати, допоки війна не закінчиться. З іншого - міжнародні зобов’язання стояти разом з Україною і підтримувати її відбудову є важливим сигналом солідарності як українцям, так і сигналом агресору. Ми не залишимо Україну, і в неї є європейське майбутнє. Основним завдання у фундації для нас є сприяти широкому публічному дискурсу з реалізації зеленого відновлення, - заявив Ян Філіп Альбрехт.
Важливу думку про прямий зв’язок використання відновлювальних джерел енергії та залученням інвестицій в українську економіку озвучили представники DiXi Group. В організації наголосили, що нелегко пов’язати руйнування і ситуацію в Україні із зеленим відновленням та декарбонізацією, але це та мета, яку ми повинні досягати разом із партнерами.
Нам в Україні варто думати про зв’язок між сьогоденням і майбутнім - як атаки на український енергетичний сектор вплинуть на майбутні плани з декарбонізації. Як після таких атак зберегти бізнес і допомогти йому підлаштуватись до зеленого відновлення, - зазначила Олена Павленко, президентка DiXi Group
Представник Міністерства енергетики Роман Андарак розповів про наслідки весняних та літніх атак росіян на українську енергосистему. Зокрема він наголосив, що навіть після того, як Україна “відремонтує усе, що можливо, дефіцит генераційних потужностей у системі становитиме від 2 до 3 ГВт”. Разом з тим, в Україні немає технологій, якими можна компенсувати цю шкоду.
Директор українського представництва Фонду Гайнріха Бьолля Йоханнес Фосвінкель підкреслив, що попри складність ситуації в енергосистемі, відновлювальні джерела енергії мають залишатися в пріоритеті й поступово впроваджуватися для зменшення викидів вуглецю у майбутньому.
Також директорка Генерального директорату з питань енергетики Єврокомісії Мехтільд Версдорфер повідомила, що в ЄС готові й надалі підтримувати Україну. Також вона дала позитивно оцінила роботу України у створенні Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК). За її словами, документ важливий для досягнення критеріїв з ефективності та щодо розвитку відновлювальних джерелах енергії до 2030 року.
Керівник групи з питань енергетики відділу розширення Європейського Союзу - DG NEAR, Маркус Ліппольд, розповів, що головним завданням є початок процесу декарбонізації України. Він зауважив, що Україна має необхідні інструменти, як-то європейська система торгівлі квотами на викиди (ETS), щоб встановити ціни на викиди CO2 та розпочати обговорення щодо переходу до екологічно чистих технологій.
Головне для нас – втілення плану відбудови України в життя. Це означає не лише залучення значних інвестицій, але й створення по-справжньому привабливих проєктів, які зацікавлять інвесторів. Важливо також максимально використати всі можливості фінансової підтримки, зокрема 50-мільярдний фонд, та врахувати найкращі наявні в Україні ресурси та компетенції. Адже, незважаючи на війну та виснаження, країна продовжує функціонувати, імпортуючи рекордні обсяги електроенергії – 1,7 гігават. Це вражаюче свідчення стійкості та потенціалу України, який ми маємо використати для відбудови, - підкреслив Маркус Ліппольд
