Підсумки онлайн-лекції
Опубліковано підсумки онлайн-лекції Алли Швець в межах ЇЇЛЕКТОРІЮ - "Через свободу веде шлях до миру!: історичний досвід жіночого миробудівництва".
В історії багатолітніх національно-визвольних змагань України, пережитих окупаційних режимів, повоєнних викликів миротворча і миробудівна роль українського жіноцтва особливо важлива. Вона виявилася в різних практиках і досвідах українок – мілітарному чині, благодійній діяльності, міжнародній дипломатичній адвокації, культурній впливовості. Миротворча агентність українського жіноцтва стала значущою на полі бою, в запіллі, на найвищих політичних трибунах світу.
Напередодні Першої світової війни українські жінки скоординували свою діяльність в Українському жіночому комітеті, який організовував воєнний вишкіл жінок, санітарні курси, провадив просвітницьку-агітаційну діяльність та заснував військовий фонд "На потреби України", що згодом став матеріальною основою для формування загонів Українських січових стрільців. З початком війни центр благодійної діяльності перемістився до Відня, де було створено "Український жіночий комітет допомоги пораненим жовнірам" для підтримки січових стрільців у віденських шпиталях, а також полонених, біженців і сиріт.
Події Першої світової війни змусили українок взяти до рук зброю, щоб реалізувати свій історичний шанс та право здобувати власну державу. Війна відкривала новий потенціал жінки як активної учасниці національно-визвольних змагань. Участь жінок у військових формаціях – легіоні Українських січових стрільців на чолі з хорунжою Оленою Степанів, пізніше арміях УГА, УПА, УНР – стала важливою віхою українського жіночого руху, коли жінка увійшла в світ, який раніше вважався лише чоловічим.
Після Першої світової війни і поразки національно-визвольних змагань українки почали активно налагоджувати міжнародні контакти зі світовими жіночими організаціями та засновувати еміграційні осередки в Європі. Українські делегації увійшли до Міжнародної жіночої ради, Міжнародної жіночої ліги миру і свободи, Міжнародного жіночого союзу, отримавши можливість участі в жіночих світових конгресах. З найвищих політичних трибун українки привертали увагу світу до проблеми України. Зокрема вони не сприймали гасла "всесвітнього миру" та повоєнних мирних договорів, у той час, коли Україна перебувала під гнітом окупаційних режимів. Натомість засобом мирної розв’язки національних конфліктів українки вважали реалізацію ідеї самовизначення народів, обстоюючи ключову формулу миру: "Через свободу веде шлях до миру!"
Важливою була роль українського жіноцтва й у дипломатичній сфері. Український парламентаризм мав своє жіноче представництво в галицькому сеймі й сенаті в особі одних з перших українських політикинь – Мілени Рудницької, Олени Кисілевської, Олени Левчанівська.
Мілена Рудницька – найвідоміша дипломатка міжнародного рівня, яка найбільше спричинилася до розбудови миру в міжвоєнний період, відвідавши зі своїми промовами майже всі європейські столиці. Саме Мілена Рудницька відкрила світові правду про Голодомор, назвавши його "найбiльшою катастрофою, яку Україна пережила протягом усiєї своєї iсторiї".
«Через свободу веде шлях до миру!»: історичний досвід жіночого миробудівництва - Genderculture Space
Watch on YouTube