Тези лекції
Наприкінці ХІХ століття жіноцтво поступово почало долучатися до підприємницької діяльності, що сприяло зростанню торговельного потенціалу Галичини загалом. У національному вимірі залучення жінок до комерційної діяльності в Галичині тісно пов’язане з боротьбою за економічну незалежність українців у регіоні, який перебував під впливом інших націй.
Герміна Шухевич – лідерка жіночого руху Галичини.
Герміна Шухевич – громадська діячка та борчиня за жіночу емансипацію наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. в Галичині. Вона була лідеркою жіночого руху, долучилась до заснування багатьох товариств у Львові. Вона стала однією з ключових фігур жіночого руху в Галичині, наголошуючи на національно-патріотичному аспекті діяльності організацій, які очолювала. Завдяки її ініціативам українські жінки Галичини отримали можливість досягати економічної незалежности через власну працю.
Чинники, які спонукали жінок до занять підприємницькою діяльністю:
- Соціально-економічні умови (через втрату «годувальника» сімʼї чи бідність жінки були змушені переймати на себе цю роль);
- Обмежені можливості працевлаштування (жінки могли працювати служницями, швачками, гувернантками, що здебільшого були низькооплачуваними професіями, натомість підприємництво давало шанси покращити своє матеріальне становище);
- Зміни в емансипаційному русі (створення жіночих товариств, які відстоювали права та можливості для жінок, відкривали нові горизонти, зокрема освіту);
- Розвиток міського середовища та ринкової економіки (активна урбанізація та розвиток промисловості стали наслідком того, що жінки почали теж долучатись до організації торгівлі, відкриваючи власні майстерні та магазини);
- Сімейний бізнес (часто дружини допомагали вести торгівлю своїм чоловікам, а також успадковували сімейні підприємства).
Заснування Герміною Шухевич Жіночої промислової спілки «Труд» у 1900 році у Львові
Спілка «Труд» під керівництвом Герміни Шухевич мала на меті підтримувати жінок через створення робітень, крамниць і курсів з крою, шиття та вишивки, допомагаючи їм здобути професійні навички та заробіток. Однак через низьку фінансову підтримку та байдужість жіноцтва організація стикалася з труднощами у розвитку. Попри це, вже за кілька років було відкрито кравецьку школу, майстерні та крамницю. А також вони змогли придбати камʼяницю на площі Ринок, 39, що сприяло їхній діяльності. За період правління Герміни Шухевич, а саме 24 роки, товариство допомогло сотням жінок здобути освіту, необхідні навички та, відповідно, можливість заробітку й економічної незалежності, оскільки після навчання жінки отримували можливість відкрити свою майстерню. З кожним роком його популярність зростала, що сприяло постійному збільшенню кількості вихованок. Важливий акцент вони робили на національно-патріотичному аспекті діяльності, оскільки заохочували вступати до них на навчання саме українських дівчат, а також у своїх майстернях створювали моделі з елементами українського етнічного одягу.
Прогресивна діячка громадського руху
Зусилля Герміни Максимівни сприяли створенню та розвитку важливих жіночих організацій, серед яких:
- «Клюб Русинок», що став початковою точкою діяльності Герміни, де жінки займались благодійністю;
- жіноча промислова спілка «Труд»;
- товариство «Приют «Труда»», що виконував функцію гуртожитка для учениць «Труда»;
- «Інститут для дівчат імені святої Ольги», де українські дівчата з інших навчальних закладів могли проживати;
- «Руська Захоронка», товариство, яке опікувалось дітьми;
- товариство українських робітниць «Рання Зоря», яке захищало інтереси працівниць текстильної галузі;
- «Союз Українок».
Саме ці установи допомогли сотням жінок здобути освіту, знайти роботу та розширити свої можливості в суспільному житті.
Герміна Шухевич стала символом жіночої сили та мудрості, її спадщина – це не лише створені нею товариства, а й натхнення для наступних поколінь українок, які прагнули рівноправності та гідного місця в суспільстві.