Від дискусій про роботу кризових менеджерок до все ще неоднозначного ставлення до тематики в соцмережах

Звіт

Цього року Жіночий енергетичний клуб України провів свою другу Конференцію «Енергетика без Гендеру». Вона увійде історію насамперед своїми темами.

Організаторки конференції на сцені під час завершення події

Цього року Жіночий енергетичний клуб України провів свою другу Конференцію «Енергетика без Гендеру». Вона увійде історію насамперед своїми темами.

Під час панельних дискусій експертки та експерти говорили про жінок як кризових менеджерок, що забезпечують роботу енергетичної системи в умовах війни та керують компаніями в найскладніші часи; нові можливості та сприятливі для жінок професії в промисловості для «зеленого» відновлення; нову освіту для нового покоління: нові потреби дівчат та хлопців, дівчата в STEM освіті та науці.

«Підіймати тему енергетики та жінок у цій сфері актуально та важливо не тільки зараз, а й було важливо раніше. На жаль, у нашому суспільстві згенеровано стереотип енергетики як суцільно чоловічої сфери. Де жінки можуть виконувати лише другорядні ролі», — вважає Валентина Белякова, голова Жіночого енергетичного клубу України, директорка українського представництва TIU-Канада.

Світлана Голікова та Валентина Белякова на сцені

На думку Валентини, є дуже багато жінок професіоналів в енергетичній сфері, але більшість із них боїться думати про високі посади. Насамперед тому, що думають — їх або все одно не призначать (через те, що вони жінки), або вони вважають, що не заслуговують на ці посади.

Тому ми маємо працювати із жінками та із чоловіками, аби подолати ці стереотипи, та мати професіоналів на визначних ролях в енергетиці.

Про реакцію у соцмережах

Друга конференція засвідчила також, що у суспільстві досі є чимало прогалин у гендерній рівності, зокрема і в енергетиці. Відтак, організаторки вкотре переконуються, наскільки важливо проговорювати цю тему у суспільстві і проводити такі конференції.

«Під час конференції і після, ми почули і прочитали такі коментарі – «про що взагалі йдеться», «газ жіночий чи чоловічий», «а якщо енергетика без гендеру, то ж мали б ще і чоловіки бути, і якісь трансгендери, чи унісекс люди», «хорошо отвлекает от проблем…», «очень правильные конкурсы и тамада интересный».

На жаль, всі ці та інші коментарі свідчать про необізнаність або неповну обізнаність коментуючих із питанням гендерної рівності людей, що це коментували. Дуже прикрим є те, що коментаторами є досить впливові люди, які займають певні посади в нашій країні. Тому виникає питання, не лише обмеження жінок в енергетиці, але і в інших сферах, а це призводить до лише чоловічих рішень в енергетиці, економіці, та інших секторах, де рішення є або «моє» або «неправильне», — ділиться враженнями Валентина Белякова.

У цій ситуації, вважає Світлана Голікова, членкиня Стратегічної Ради ГО «Київський інститут енергетичних досліджень», важливо працювати над розвитком підтримки жінок серед жінок, адже гендерні стереотипи є не тільки в чоловіків.

Фахівчиня також рекомендує реагувати на неоднозначні коментарі без агресії, наводити факти та цифри економічної вигоди збільшення кількості жінок у енергетичній сфері.

«Місія конференції — це якраз говорити про існування проблеми, пояснювати, в чому вона є, де саме є нерівність. Наша мета — розказувати, зокрема, про дослідження, які свідчать, що емпатія, емоційний інтелект, який доведено, що більш розвинутий в жінок, є сильними сторонами і ресурсом. Як сказав один зі спікерів конференції «українське суспільство просто не може собі дозволити не використовувати», — додає Марина Ільчук.

Мета Жіночого енергетичного клубу — це не боротьба з кимось або проти когось, а про підняття свідомості, підвищення стандартів у суспільстві, забезпечення рівних прав для чоловіків і жінок, як на рівні законодавства, так і корпоративних стандартів у компаніях.

Про організацію конференції

У межах конференції організаторки нагородили переможниць конкурсу «Жінки української енергетики». Метою конкурсу є визнання вкладу жінок у розвиток енергетичної сфери України та їх підтримка, мотивація для подальших досягнень в енергетиці та споріднених секторах економіки.

Фото нагород цьогорічного конкурсу «Жінки української енергетики»

Номінувати на Конкурс можна себе, свою колежанку або організацію. До складу конкурсної комісії цього року увійшли Анна Довгопол, координаторка програми «Гендерна демократія» Фонду ім. Г. Бьолля, Бюро Київ — Україна; Олексій Рябчин, Радник Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та Світлана Голікова, членкиня Президії Жіночого енергетичного клубу України.

Серед спонсорів конференції були: Фонд ім. Г. Бьолля, Бюро Київ — Україна, Посольство Канади в Україні; проєкти «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні» та «Ефективне управління державними фінансами», що виконуються GIZ Ukraine за дорученням уряду Німеччини, ДТЕК, CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang — Ukraine, Baker Tilly, проєкт міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проєкт ПРОМІС), який впроваджує Федерація канадських муніципалітетів за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади, TIU Canada та Scatec Solar Ukraine. Та інформаційний партнер — Американська торговельна палата в Україні.

Бекстейдж трансляції конференції

«Викликало багато питань, чи був НАК «Нафтогаз» серед наших спонсорів. Проте жодна державна українська компанія не була», — уточнила Валентина Белякова.

Марина Ільчук зазначає, що до роботи ЖЕКУ все більше проявляють інтерес представники як державних органів та компаній, так і приватний сектор. Це говорить про актуальність теми.

Портретне фото Марини Ільчук

«Я була дуже приємно вражена тим, що попит на гендерну рівність росте. Атмосфера конференції була про підтримку, про наставництво, успішні кейси, про те, куди рухається майбутнє, в тому числі освіта, які є тренди, як можемо всі ми — чоловіки і жінки — виграти разом від об’єднання наших зусиль. Напевно, більш за все мені запам’яталися не слова, а вібрації, це відчуття, коли поруч з тобою успішні люди, лідери, які готові піднімати стандарти та змінювати суспільство на краще!», — підсумовує Марина.

Авторка: Мар’яна Вербовська