Те, що зараз відбувається в проблемному українському енергетичному секторі, є безпрецедентним і потенційно може мати згубні наслідки для всієї Європи.
У 2020 році прагнення України до монополізації енергетичного сектору та серйозні порушення його нормального функціонування не надто помітні на фоні шуму ЗМІ та ситуації з COVID-19. Однак те, що зараз відбувається в проблемному українському енергетичному секторі, є безпрецедентним і потенційно може мати згубні наслідки для всієї Європи.
Порушена лібералізація ринку електроенергії
Цього року в Україні не вщухає потік корупційних скандалів, потужної протидії лібералізації ринку електроенергії та реформ захисту довкілля. Ще з березня, після раптової зміни уряду, Україна фактично крок за кроком втрачає контроль над сектором енергетики та його регулюванням, який натомість захоплюють олігархи та контрольовані Росією утворення. Політична турбулентність в Україні зростає, і в секторі енергетики наявні як внутрішні протиріччя, так і очевидне втручання Росії.
Український сектор відновлюваної енергетики, який у 2019 році здобув рекордні суми інвестицій, тепер у підвішеному стані, зважаючи, що державній владі не вдається виконати умови офіційного меморандуму про реструктуризацію схеми підтримки, який був підписаний 10 червня з асоціаціями відновлюваної енергетики. Тим часом Міністерство енергетики намагається відкласти дотримання екологічних вимог чи закриття брудних вугільних ТЕС в Україні ще на 6 років, фактично прагнучи закріпити нинішню ситуацію в галузі, яка все більше контролюється приватною енергетичною компанією ДТЕК, та перешкоджаючи як приходу нових гравців на ринок, так і заміщенню вугілля відновлюваними джерелами. Але найбільше занепокоєння викликає ситуація з атомною енергетикою, яка забезпечує понад половини виробництва електроенергії в країні.
Ефективній роботі оператора АЕС «Енергоатом» та інших державних компаній у цій сфері (великого оператора гідроенергетики «Укргідроенерго», мережевого оператора «Укренерго») перешкоджають постійні ручні перестановки на монополізованому ринку електроенергії та тривалі перехресні субсидії за допомогою сумнівної моделі ПСО, яка вже викликала значні фінансові викривлення та завдала серйозних збитків державним підприємствам.
Через послідовні фінансові та організаційні проблеми «Енергоатом» відклав на невизначений термін введення в експлуатацію стратегічно важливого для країни об'єкта — Центрального сховища відпрацьованого палива в Чорнобильській зоні відчуження, що подовжує залежність України від Росії в питаннях перероблення відпрацьованого ядерного палива. Державна компанія також відклала реалізацію низки важливих заходів з ядерної безпеки, включених до Комплексної зведеної програми підвищення рівня безпеки, яка частково фінансується ЄБРР та «Євратомом» через кредит на 600 млн євро.
Проблеми з найбільшою атомною електростанцією в Європі
Особливе занепокоєння викликає порушення «Енергоатомом»» строків та вимог щодо проведення регулярних ремонтних робіт на найбільшій атомній електростанції в Європі — Запорізькій АЕС, що може призвести до неактивності кількох реакторів сукупною потужністю 1000 МВт в осінньо-зимовий період 2020–2021 рр. або до їхньої експлуатації без дотримання вимог безпеки, передбачених ядерним регулятором.
Вже давно є проблема з придбанням запасних частин для резервних дизель-генераторів на Запорізькій АЕС, які, як показав досвід аварії на АЕС Фукусіма, є критично важливими ланками в ланцюзі ядерної безпеки на АЕС. Відповідно до Програми підвищення рівня безпеки, що фінансується ЄС, усі 20 дизель-генераторів АСД-5600 повинні були бути модернізовані та отримати сучасні електронні засоби управління. Станом на листопад 2020 року така модернізація не проводилась, а кінцевий термін Програми було перенесено на 2023 рік.
ЗМІ вказують на масштабну корупцію за участю нинішнього керівництва «Енергоатому», яке неодноразово організовувало тендери на поставку запасних частин генераторів АСД-5600 на користь російської компанії «Дизель-Енерго» через посередників. Ще у 2017 році попередній керівник «Енергоатому» Юрій Недашковський намагався створити місцевий ланцюг постачання для обслуговування генераторів АСД-5600 незалежно від Росії. Але, згідно з журналістським розслідуванням, яке опублікували «Наші гроші», прокремлівський депутат Андрій Деркач використовував свої зв'язки в Службі безпеки України, щоб саботувати цю ініціативу.
У листопаді низка українських неурядових організацій звернулися у відкритих листах до Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України та президента Володимира Зеленського, щоб висловити занепокоєння ситуацією з Запорізькою АЕС.
«На жаль, нинішнє керівництво «Енергоатому» не переймається культурою безпеки та дозволяє собі безпрецедентну неповагу до Регулятора, чинить на нього тиск власними силами та залучає інші державні органи, зокрема Службу безпеки України. […] Мета цього тиску — отримати дозволи на експлуатацію енергоблоків Запорізької АЕС, попри недоліки в їхньому стані», — йдеться в одному з таких відкритих листів до РНБО від громадських організацій.
Згідно з листом, який підписали члени Громадської ради Держатомрегулювання, недоліки в обслуговуванні енергоблоків Запорізької АЕС було виявлено атомним регулятором протягом комплексної перевірки, що проводилася на АЕС з 9 по 13 жовтня 2020 року щодо готовності 5-го енергоблока до функціонування на номінальному рівні потужності. Громадянське суспільство вказує на результати цієї перевірки, офіційно викладені Держатомрегулюванням в Акті №АІО-112 / 1-19 від 13.11.2020 р., який вказував на численні невиконані заходи безпеки, що унеможливлюють продовження ліцензії на експлуатацію блоку №5.
«Блок №5 ЗАЕС вимушений простоювати через те, що нове керівництво НАЕК« Енергоатом» за підтримки Служби безпеки України сприяє закупівлі запасних частин у «МК "Дизель-Енерго", який, на думку Держатомрегулювання, не може забезпечити належну якість безпеки», — зазначається у зверненні.
Громадські об'єднання закликають Раду національної безпеки та оборони України втрутитися в ситуацію, щоб забезпечити незалежність Держатомрегулювання відповідно до національного законодавства та Конвенції про ядерну безпеку, учасницею якої є Україна, та встановити безпеку функціонування АЕС як безумовний пріоритет для «Енергоатому». Вони ще не отримали відповіді.
Як ситуація в енергетичному секторі схиляє країну до багатовимірного колапсу
Почнімо з фінансового виміру. Згідно з нещодавно проведеним аналізом Центру Разумкова, річний потенціал виробництва електроенергії становить близько 95 млрд КВт·год., але в Енергетичному балансі на 2021 рік планується генерувати лише 75,2 млрд кВт-год. Таким чином, враховуючи, що ціна виробництва електроенергії з АЕС майже вдвічі нижча за середню для інших типів генерації, українські споживачі через обмеження розподілу та затримки планового ремонту будуть змушені переплачувати понад 10 млрд грн щороку. Тим часом фінансові результати роботи ключових українських державних підприємств за 9 місяців 2020 року настільки шокують, що це змушує експертів замислитися над тим, як ці компанії, що мають вирішальне значення для економіки країни, будуть функціонувати в майбутньому. Загальний збиток двох масштабних енергетичних підприємств — «Енергоатому» та мережевого оператора «Укренерго», від яких залежить соціоекономічний стан країни — до кінця року має скласти близько 40 мільярдів гривень (1,2 мільярда євро).
Іншим наслідком є те, що збільшиться частка вугілля в генерації, а слідом — і рівень викидів CO2 та забруднення повітря пилом, діоксидом сірки та оксидами нітрогену, які вже й так перебувають на небезпечно високому рівні. Згідно з доповіддю Центру досліджень енергетики та чистоти повітря, Україна є найбільшим джерелом викидів діоксиду сірки в Європі, причому більшість викидів надходить від вугільних електростанцій. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, в Україні спостерігається найвищий рівень смертності та хронічних захворювань, спричинених забрудненням повітря у всій Європі. Це показує виміри охорони здоров'я та стану довкілля.
Усі 14 основних вугільних теплових електростанцій в Україні були приватизовані ДТЕК, Донбасенерго) або захоплені (Центренерго) олігархами. Але враховуючи їхній середній вік у 60 років, вони починають руйнуватися.
У листопаді сталися дві великі аварії на Добротвірській та Бурштинській ТЕС. Вони призвели до великих перебоїв у генерації та надзвичайних ситуацій для оператора електромереж НЕК «Укренерго» та операторів мереж Польщі та Угорщини.
17 листопада всі чотири генератори на Добротвірських ТЕС загальною потужністю 300 МВт несподівано були відключені через несправність обладнання підключення до електромережі, яке вже давно працює після закінчення запланованого терміну експлуатації. Ця електростанція була побудована в 1954 році та є однією з найстаріших у країні. 200 МВт її потужності використовується для експорту електроенергії до Польщі.
27 листопада три вугільні установки потужністю 200 МВт одночасно вийшли з ладу на Бурштинській ТЕС, де довелося проводити аварійний ремонт. Щоб запобігти відключенню електроенергії, угорському оператору електромереж MAVIR довелося надати екстрену допомогу та запровадити резерви виробництва електроенергії відповідно до запиту Укренерго. Бурштинська ТЕС є основним джерелом електроенергії в зоні мережі так званого «енергетичного острова Бурштин», що охоплює Закарпатську, Івано-Франківську та Львівську області, та синхронізована з континентально-європейською мережею ENTSO-E. Аварія 27 листопада є досить серйозною, оскільки несправність одночасно декількох великих генераторних установок небезпечна для стабільності електромережі та може спричинити проблеми в роботі передавальних мереж у цілому синхронному районі континентальної Європи. Тут ми бачимо, як багатогранна криза в енергетичному секторі України перетворюється на проблеми у вимірі експлуатаційної безпеки мережі.
Те, що сталося з цими двома електростанціями, які в основному не задіяні в експлуатації синхронної енергетичної зони материкової енергетичної системи України, повинно стати для всіх серйозним попередженням. Стан решти вугільних електростанцій України не набагато кращий за Бурштинську та Добротвірську. Згідно з аналізом несправностей ТЕС, проведеним екологічною групою «Збережи Дніпро», у 2019 році на українських ТЕС було 256 несправностей обладнання.
Найгірший варіант розвитку подій
Якщо кілька цих старих вугільних ТЕС, яким понад 60 років, вийдуть з ладу в мережі Єдиної енергетичної системи України, це може потенційно призвести до відключення електроенергії по всій країні, особливо якщо сусіди за пострадянською синхронною зоною — Росія та Білорусь — не нададуть екстрену допомогу в необхідних обсягах. На сьогодні згідно з діючими угодами з цими країнами позаплановий обмін транскордонною потужністю обмежений і не може перевищувати 100 МВт. Україна ще ніколи не стикалась із загальнодержавним відключенням електроенергії.
Якщо втрату потужності генерації в енергетичній системі не вдасться достатньо швидко компенсувати з резервів чи відключення споживачів і частота мережі впаде нижче 49,8 Гц, наявні блоки ТЕС і АЕС можуть почати відключатися, що спричинить каскадне руйнування електромережі.
Тепер повернімося до питання резервних дизель-генераторів АСД-5600 на Запорізькій АЕС, які мали бути модернізовані відповідно до Програми підвищення рівня безпеки, що частково фінансується ЄС. У разі відключення електроенергії дизель-генератори забезпечують живлення насосів циркуляції води в реакторі, запобігаючи руйнації активної зони реактора. Що трапиться, якщо цього не сталося, ми бачили на станції у Фукусімі.
Поширена корупція, жадібність та зневага до безпеки серед керівництва «Енергоатому» в поєднанні з погіршенням стану теплоелектроцентралей та інших елементів інфраструктури енергосистеми можуть призвести до смертельного збігу обставин і чергового Чорнобиля або й ще гірших наслідків із численними аваріями на найбільшій атомній електростанції в Європі.
Цей ризик зростає. Як підкреслюється у зверненнях громадянського суспільства до Ради національної безпеки та оборони, поточний політичний тиск на Держатомрегулювання підриває ретельний нагляд за функціональністю дизель-генераторів та інших систем безпеки АЕС з боку незалежного та компетентного ядерного регулятора.
Замість висновку — потрібно міжнародне втручання
Окрім найгіршого варіанту розвитку подій, який надзвичайно лякає, перспективи модернізації та декарбонізації енергетичного сектору України зараз під загрозою, оскільки дії уряду Шмигаля з весни призвели до регресу в реформі ринку електроенергії та створили несприятливе середовище для будь-яких інвестицій в нові енергетичні потужності, які вже потрібні для того, щоб замінити знецінене вугільне виробництво та невдовзі — щоб заповнити величезну прогалину в потужності, пов'язану з виведенням з експлуатації АЕС.
Енергетика України руйнується через повсюдну корупцію, вплив приватних інтересів на уряд і несприятливе зовнішнє втручання. Це не тільки підриває економічний розвиток країни, а й створює джерело нестабільності, загрожує належному утриманню критичної інфраструктури (включно з АЕС), а отже, створює ризики для всієї Європи.
Брюссель має прямий важіль впливу на цю ситуацію через Комплексну зведену програму підвищення рівня безпеки, яка частково фінансується з позики в 600 мільйонів євро від ЄБРР та «Євратому». На жаль, як показало нещодавнє розслідування Deutsche Welle, фінансові ресурси «Енергоатому», включаючи позикові гроші, постійно використовуються неправомірно через відкати та сумнівні контракти з підставними компаніями, які служать посередниками в ланцюгах поставок запасних частин та обладнання для атомних електростанцій з Росії.
Зараз уряд намагається розпочати дискусію з Європейською комісією про те, як обійти екологічні норми ЄС щодо забруднення повітря, продовжити термін експлуатації вугільних заводів та зміцнити монополію ДТЕК на внутрішньому ринку електроенергії, зберігаючи доступ до європейських ринків для брудної електроенергії, виробленої Бурштинською та Добротвірською ТЕС.
Сподіваємося, що вся загрозливість ситуації на українському ринку електроенергії швидко стане очевидною. Одним із можливих рішень може бути початок розслідування поточної ситуації із резервними дизель-генераторами на Запорізькій АЕС та перевірка наявності тиску на Держатомрегулювання.
Увага та сміливість з боку міжнародних партнерів можуть зіграти ключову роль, щоб підтримати боротьбу України проти корупції та захоплення держави.
Автор: Олег Савицький, експерт з питань клімату та енергетичної політики Української кліматичної мережі
Стаття подає думку автора, яка не обов'язково відображає офіційну позицію Фонду ім. Гайнріха Бьолля.
