Опубліковано онлайн-лекцію Алли Швець - "Іспит нашої зрілости: 90 років Українського Жіночого Конгресу", в межах ЇЇЛЕКТОРІЮ.
23–27 червня 1934 р. в Станіславові, теперішньому Івано-Франківську, відбувся перший Український Жіночий Конгрес. За масштабністю, резонансом і результативністю цей велелюдний форум став однією з найважливіших подій в історії українського жіночого руху. Його завданням було висвітлити історичні здобутки й підвести підсумки 50-ліття українського жіночого руху; консолідувати всі громадські організації українок у світі довкола національної ідеї; означити напрямні діяльності жіноцтва на майбутнє. В умовах дії окупаційних режимів і бездержавності Конгрес став вимогою буремної доби і маніфестацією згуртованості українського жіноцтва. Надзвичайно велику вагу цей захід мав для українок діаспори, які вперше за всю історію жіночого руху змогли зустрітися разом на своїй бітьківщині.
Ініціатором і головним організатором Жіночого Конгресу стала найбільша тогочасна жіноча організація Союз Українок, головою якої тоді була Мілена Рудницька. Координацією та понад річною підготовкою заходу займався Діловий комітет на чолі з Євгенією Макарушкою. До його складу входило 7 комісій з відповідними організаційними повноваженнями: програмова, фінансова, преси і пропаганди, видавнича, мандатна, мистецька, технічно-господарська.
Конгрес здобув великий суспільний резонанс й пресовий розголос і став міжнародним форумом не лише для українського жіноцтва, а подією загальнонаціонального масштабу. Він об’єднав представниць різних генерацій, українок із усіх куточків світу. У Конгресі взяли участь 959 делегаток, які представляли 188 українських жіночих організацій з Галичини, Волині, Буковини, Полісся, Бесарабії, Австрії, Чехії, Польщі, Америки, Канади. Почесними гостями з’їзду були членкині першого жіночого Товариства руських женщин, авторки «Першого вінка», генеральна секретарка Міжнародної жіночої ліги миру і свобод Мері Шіпшенкс, українські посли і представники громадських інституцій та банків. На адресу Конгресу надійшло близько 180 офіційних вітальних «привітів» від українських та закордонних організацій та визначних осіб.
Кожен день п’ятиденної програми Жіночого Конгресу відбувався під своїм тематичним гаслом, включаючи доповіді учасниць, численні культурні імпрези, мистецькі й книжкові виставки і навіть спортивні змагання. Визначною подією форуму став День селянки, у якому взяло участь близько 5 тисяч селянок з різних сільських гуртків Союзу Українок. У програмі цього свята було архієрейське Богослужіння, віче, руханкові виступи і урочиста «дефіляда» селянок центральними вулицями міста, академія для селянок, спортове свято, завершившись чайним вечором «Шануймо нашу ношу», де всі учасниці демонстрували народної строї.
Історичним здобутком жіночого форуму стало прийняття Резолюцій Українського Жіночого Конгресу. У цьому документі відображено ключові настанови, засади й ідеологію українського жіночого руху: національна ідея, етичні цінності, потреба організацій, роль селянства, необхідність преси і видань, плекання рідної мови, національне виховання молоді, право жінки на працю, належний заробіток і здобуття фахової освіти, участь в кооперативних рухах, важливість народного здоров’я і фізичного виховання.
Іспит нашої зрілости: 90 років Українського Жіночого Конгресу - Genderculture Space
Watch on YouTube
