День 1
7 червня у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника стартувала конференція, яка зібрала понад 90 науков_иць, активіст_ок та лідер_ок з усієї України.
На відкритті лунали щирі вітання від представників академічної спільноти а також до привітань долучилися і ключові голоси сучасної гендерної політики: уповноважена з гендерних питань Катерина Левченко, народна депутатка Ірина Констанкевич і директорка Українського Жіночого Фонду Олеся Бондар.
Особливою подією першого дня стала промова докторки філологічних наук, заступниці директора з наукової роботи Інституту Івана Франка Алли Швець. Її виступ мав назву «Йшла не тільки з духом часу, але й перед ним: феномен непроминальности Наталії Кобринської». Алла Швець поділилася унікальною знахідкою - уривком із воєнного циклу Кобринської, який донедавна вважався втраченим. Ці рядки, написані понад століття тому, прозвучали надзвичайно сучасно, як відлуння наших днів, болів і надій.
Ця промова стала однією з найсильніших у програмі. Наталія Кобринська постала не лише як історична постать, а як жива, близька, смілива жінка, чиї думки і досі здатні надихати. Це був момент, коли минуле і теперішнє переплелися і голос Кобринської ніби звернувся до кожної з нас: із вірою та гідністю.
Після вітальної частини та загальної дискусії про те, як сьогодні вшановують постать Наталії Кобринської, учасниці занурились у глибші теми.
Обговорення проходили у форматі тематичних панелей.
Справжнім акцентом програми стала панельна дискусія «Сила її спадщини», присвячена тому, як ідеї Наталії Кобринської продовжують працювати сьогодні формуючи, надихаючи, підживлюючи сучасний жіночий рух. Модераторкою виступила Слава Світова, письменниця та співзасновниця Creative Women Publishing.
Під час цієї панелі Наталія Вишневецька поділилася досвідом створення простору «Д.О.М. 24/48». ЇЇ історія була прикладом того, як жіноча солідарність і креативність можуть матеріалізуватись у фізичному місці сили. Одним із ключових напрямів діяльності є допомога жінкам, які постраждали від домашнього та гендерно зумовленого насильства: організація відкрила кризову кімнату та денний центр підтримки, де надається психологічна, юридична та соціальна допомога. Паралельно ГО реалізовує низку соціальних підприємницьких проєктів - коворкінг «ВДОМА», соціальну пральню, beauty-coworking та навчальні майстерні, що спрямовані на економічне підсилення жінок. Значну увагу ГО «Д.О.М. 24/48» приділяє інтеграції внутрішньо переміщених осіб, особливо жінок і дітей, у нові громади через освітні та культурні ініціативи. Організація також активно працює у сфері популяризації гендерної рівності, зокрема через культурні події, подкасти, арт-проєкти та проведення Форуму жіночих історій. Усе це перетворює «Д.О.М. 24/48» на приклад інноваційного, солідарного та стійкого жіночого активізму.
Галина Репецька, маркетологиня та адміністраторка експертного ресурсу «Гендер в деталях», під час свого виступу нагадала, наскільки важливо тримати фокус на просвітницькій роботі та чіткій аналітиці в питаннях рівності. Вона також розповіла про ініціативу команди ресурсу. А саме започаткувати День фемінізму саме 8 червня, у день народження Наталії Кобринської, яка стала однією з перших організаторок феміністичного руху в Україні. Цей день було обрано як відповідь на поширення неправдивої дати - 30 травня, що має російське походження. Проект «Гендер в деталях» щороку наголошує на важливості 8 червня як символічної дати для вшанування феміністичної спадщини й обговорення сучасних викликів у сфері гендерної рівності.
Керівниця ГО «Трикутник» Соломія Мацишин під час конференції поділилася своїм підходом до розвитку жіночого лідерства в громадах. Вона наголосила, що зміни починаються з повсякденних дій, партнерської взаємодії та щирої залученості у життя людей довкола. Організація активно працює з жінками, які були змушені переїхати через війну, створюючи для них безпечні простори підтримки, зокрема через регулярні зустрічі, жіночі кола та індивідуальні консультації з психологами. «Трикутник» також реалізує ініціативи, спрямовані на полегшення доступу до медичних, соціальних і юридичних послуг, а ще допомагає з пошуком роботи, інформує про можливості компенсацій, проводить навчальні майстерки й тренінги. Робота організації поєднує турботу про людську гідність, підсилення жінок і розвиток солідарності на місцевому рівні.
Згодом того дня, панель «Та, що проклала нам шлях» зосередилася на жіночому лідерстві в сільських громадах, там, де традиція зустрічається з викликами сучасності. У центрі уваги були історії жінок, які беруть на себе відповідальність за зміни: розвивають власну справу, запускають ініціативи, впливають на громаду через адвокацію та партнерства. Активістки, підприємиці, представниці жіночих організацій поділилися досвідом, який надихає і водночас озброює практичними інструментами.
День 2
8 червня, у день народження Наталії Кобринської, Болехів став місцем другого, особливого дня конференції «Наталія Кобринська – шлях поступу: від ідей до дій». У програмі були театралізовані сцени та музичні номери, що переносили присутніх у атмосферу кінця ХІХ століття. Звучала музика, яку могла чути сама Кобринська. Анастасія Войтюк сучасна бандуристка, співачка та креативна виконавиця виконала народні балади на старосвітській бандурі. А сторінки легендарного альманаху «Перший вінок» ожили у виразному, натхненному читанні акторки та режисерки Оксани Стринадюк.
Водночас, слухачі конференції також мали змогу зануритися в історію видання першого в українській культурі жіночого альманаху та відчути, наскільки сміливим і новаторським був цей крок Наталії Кобринської у 1887 році. Упорядкований спільно з Оленою Пчілкою, «Перший вінок» об’єднав 17 авторок із різних регіонів, які представили 49 творів - поетичних, прозових і публіцистичних. Це видання стало символом жіночої солідарності та культурного поступу. У 2024 році альманах було перевидано за сприяння Фонду імені Гайнріха Бьолля, Бюро Київ - Україна, і сьогодні його можна придбати у видавництві Creative Women Publishing за посиланням: https://cwp.org.ua/product/pershyy-vinok/.
У рамках виступу спікерка поділилися також закулісними деталями та викликами, пов’язаними з перевиданням альманаху.
Значущим моментом став і анонс нової ініціативи від Creative Women Publishing. Засновниця видавництва Слава Світова озвучила Відозву із закликом відновити будинок Кобринської в Болехові, зруйнований у радянський період. Це не лише архітектурний жест, а й символічне повернення голосу Кобринської в сучасний культурний простір. Всіх учасниць конференції обєднала ідея створити простір, де жінки зможуть творити, обмінюватися думками й продовжувати справу, яку започаткувала одна з перших українських феміністок.
Співорганізатори конференції:
Наукові інституції: Інститут Івана Франка НАН України, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника.
Громадські організації: Український жіночий фонд, ГО «Центр гендерної культури», ГО Центр «Жіночі перспективи», Мережа «Жіноче намисто Закарпаття», ГО “Д.О.М.48.24”, Creative Women Publishing.
