Як змінились у 2022 році можливості участі громадянського суспільства у прийнятті рішень з питань, що стосуються зміни клімату, які наявні найефективніші інструменти взаємодії та які перешкоди на її шляху існують?
Методичний довідник-вказівник зі створення міського городу за прикладом київського проєкту Сквот-город для активістів-початківців урбан-агрокультури в Україні, місцевих громад, ОСББ та закладів освіти.
Дослідження взаємодії громадського кліматичного руху та органів
влади провів аналітичний центр Cedos за підтримки Фонду ім. Гайнріха
Бьолля, Бюро Київ — Україна.
Дослідження покликане окреслити простір можливих рішень шляхом оцінки економічних наслідків амбітного плану з поступової відмови від використання вугілля — на противагу збереженню поточного стану справ.
Дослідження про те, як змінились можливості участі громадянського суспільства у прийнятті рішень з питань, що стосуються зміни клімату, які наявні найефективніші інструменти взаємодії та які перешкоди на її шляху існують.
Аналіз ефективності витрат державного бюджету в 2015–2020 роках, спрямованих на реструктуризацію вугільних підприємств, і привернення уваги громадськості та ключових зацікавлених сторін до залежності вугільної галузі від державних субсидій.
Дослідження стосується взаємозв’язку проявів зміни клімату та зростання соціальних викликів, яке допоможе сформувати запит у населення та сприяти запровадженню нових кліматичних і соціальних рішень у містах України.
Макс зі своїми друзями — професором, Аліною та розумним електромобілем Мобі-Елом — досліджує секрети вітру, знайомиться з вітроенергетикою та привчається дбати про довкілля.
Метою дослідження було започаткувати систематичне вивчення найменших гравців українського ринку виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії.
Дослідження про те, як змінилися можливості участі громадянського суспільства у прийнятті рішень з питань, що стосуються зміни клімату, які найефективніші інструменти взаємодії та перешкоди на її шляху існують.
У звіті наводено факти та цифри щодо сучасного стану енергетичного сектору України та окреслено переваги стратегії декарбонізації для енергетичної безпеки, економічного процвітання та захисту клімату.
У публікації розглянуто поняття та принципи роботи енергетичних кооперативів, правову базу, економічні моделі, наявні українські приклади, а також є інструкція, як створити власний енергокооператив.
Інфографіка коротко та яскраво представляє основні результати дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України», яке було виконано у 2018 — початку 2019 рр.
Дослідження було виконано для того, щоб виявити найбільш актуальні гендерні проблеми у сфері працевлаштування в енергетичному секторі України та знайти можливі шляхи їх вирішення.
Публікація описує ключові зміни у кліматичній політиці України у 2016–2018 роках, зокрема і більшою мірою у розрізі реформування енергетичного сектору.
Фонд імені Гайнріха Бьолля зініціював проведення дослідження щодо можливості сталого розвитку енергетичного сектору Білорусі та переходу на відновлювані джерела енергії (ВДЕ) до 2050 року.
У роботі проаналізовано та зіставлено «зелений» дискурс у програмах основних політичних партій України та Німеччини, щоб стимулювати політичний діалог.
Дослідження опубліковане з метою створення умов для суспільної дискусії щодо реальних економічних, екологічних та соціальних наслідків видобутку вугілля на Донбасі в умовах війни.
Атлас містить цифри та факти про вугільну промисловість, її вплив на природу, здоров'я, умови праці, права людини та політичний стан. В атласі представлено більше 60 докладних графіків.
Аналітичний документ про стан українського вугільного сектору під час військового конфлікту на сході України та в контексті тривалої реформи енергетичної політики.
Друге та допрацьоване видання, у якому зібрані тематичні праці, що розглядають актуальні питання щодо використання ядерної енергії у всесвітній перспективі.
