Ольга Буславець, Інна Совсун та Юлія Усенко поділилися своїм баченням гендерної рівності й тим, як забезпечити рівні можливості для всіх у секторі, що визначає майбутнє України. 

Команда Жіночого енергетичного клубу України оголосила переможниць цьогорічного конкурсу "Жінки української енергетики", проведеного за підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. 

ГО Жіночий енергетичний клуб України та Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні діляться історією Олени Чеботарьової, яка протягом 40 років перемагає стереотипи в професії та формує нову енергетику.  

У Києві відбувся Третій щорічний український форум "Справедлива трансформація та відновлення в умовах триваючої війни".

Експертки розповіли, як світ продовжує фінансувати кліматичну кризу, а не боротьбу з нею, та до чого тут російський вплив.

Представники Української кліматичної мережі розробили пропозиції для обговорення на  Кліматичній конференції COP29, які стосуються кліматичного фінансування, зеленого переходу, збереження біорізноманіття та відповідальності за шкоду, нанесену довкіллю війною.

Разом з ГО "Жіночий енергетичний клуб України" оголошуємо про початок конкурсу "Жінки української енергетики - 2024". Заявки на участь приймаються до 22 листопада включно.

Експертки розповіли, як колоніальна політика Росії продовжує впливати на глобальну кліматичну кризу.

Жіночий енергетичний клуб України та Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні діляться історіями жінок-освітянок, які перемагають стереотипи в професіях та формують нову енергетику. 

Громади мають отримати розширений спектр можливостей для ефективності процесів енергопереходу та зеленого відновлення. 

Підтримка міжнародними партнерами відбудови України має бути на одному рівні з її захистом, а відновлювальні джерела енергії можуть стати однією з основ залучення інвестицій, враховуючи цілі Європейського зеленого курсу.

Наталією Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”, розповідає висновки дослідження “Повоєнна зелена відбудова України: процеси, зацікавлені сторони, участь громадськості”.

У статті запропоновано стратегії зменшення залежності та підтримки російської видобувної промисловості, підкріплені даними й статистикою, що висвітлюють вплив цього експорту на російську економіку, війну в Україні та глобальну кліматичну кризу. 

13 грудня закінчилася 28-ма конференція сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (COP28). В попередній статті ми розкрили очікування щодо основних переговорних напрямів на COP28 та ролі України в кліматичних переговорах. У цій статті наводимо огляд результатів COP28, розкриваємо їхнє значення для світу та України, а також розповідаємо, які теми були найважливішими для України.

Попри повномасштабну війну, Україна продовжує брати участь в міжнародних процесах, таких як глобальна кліматична конференція сторін ООН. Ця подія відбувається щороку з 1995 р. і обʼєднує на одній площині лідерів країн, науковців, громадськість та бізнес. Саме на тут під час переговорів країни домовляються про способи співпраці для подолання кліматичної кризи. У цій статті ми розбираємо основні теми переговорів, нові тенденції, а також їхню релевантність для України.

11 вересня Фонд ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна за співорганізації з Center for Liberal Modernity (LibMod) та Transatlantic Dialogue Center провів круглий стіл за участі української громадськості та експерт_ок, а також та делегації з Бундестагу. Під час події обговорювали зелене стале відновлення України, зокрема виклики та напрямки підтримки від партнерів.

Як планувати декарбонізацію в умовах війни — читайте в інтерв’ю з координаторкою програми «Зміна клімату та енергетична політика» Фонду імені Гайнріха Бьолля (Україна), та Анною Акерманн, членкинею правління ГО «Екодія» та аналітикинею Міжнародного інституту сталого розвитку.

Як у 2022 році змінилися можливості участі громадянського суспільства у прийнятті рішень, що стосуються зміни клімату? Які інструменти взаємодії найефективніші, а які не працюють? Як війна вплинула на взаємодію кліматичного громадського руху й органів влади? Публікуємо короткий конспект нашої дискусії.

Як планувати відновлення в умовах гострої стадії війни та чи зможе Україна перейти на 100% відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) після завершення бойових дій? А також що для цього можуть зробити Україна та Європейський Союз?

У 2022 році Жіночий енергетичний клуб вчетверте провів щорічну конференцію «Енергетика без ґендеру».

Відновлення – це шанс побудувати енергетичну галузь ефективнішою та справедливішою. І в Україні вже стартували кілька ініціатив, які готові підтримати цей рух.

Кліматичний саміт СОР27 завершився 20 листопада, на 1,5 доби пізніше, ніж очікувалось. Цьогорічна зустріч запам’ятається рішенням про створення Фонду фінансування збитків і витрат від наслідків зміни клімату для вразливих країн, яке...>

Навіщо потрібна система моніторингу повітря під час війни, яку інформацію звідти можна зчитати та навіщо потрібна громадська система, якщо є державна? Про це ми поговорили з Максимом Сорокою, Іриною Черниш та Мариною Ратушною.

Протягом двох тижнів представники більш ніж 190 країн світу вкотре намагатимуться домовитися щодо невирішених або відкладених питань з реалізації Паризької угоди та боротьби зі зміною клімату.

Чи можна встановити сонячну електростанцію в багатоквартирному будинку, скільки це коштуватиме та чи зможе забезпечити потреби кількох під’їздів?

Українські громадські організації "Razom We Stand", "Екодія", "Vision Zero" та Greenpeace вимагають зробити декарбонізацію та захист довкілля основними принципами відбудови післявоєнної України. 

Чому відбудова України має ґрунтуватися на принципах гендерної рівності і як декарбонізація енергетичного сектору сприятиме розвитку жіночого лідерства?

30 червня Україна почала експорт електроенергії до Румунії, що є початком комерційного обміну електроенергією між Україною і ЄС. 

Українські екологічні громадські організації  підтримують заклик до Європейського парламенту накласти вето на рішення надати доступ до «зеленого» фінансування для нових інфраструктурних газових проектів та ядерної енергетики.  

Чи може Німеччина припинити фінансувати війну, заборонити імпорт російського газу та диверсифікувати постачальників, щоб зменшити вразливість свого енергетичного міксу й водночас захистити свою економіку та громадян?

Що станеться, якщо ЄС перестане закуповувати російське паливо вже завтра? 

Кліматичні активіст_ки по всьому світу вимагають ембарго на російське викопне паливо. Прибуток від його продажу фінансує війну росії проти України.

Екологічний журналіст Олексiй Овчиннiков розповідає, як ВДЕ допоможуть Україні вперше за довгі роки подолати колоніальний спадок енергетичної галузі. 

Оксана Алієва, координаторка програми «Зміна клімату та енергетична політика» поспілкувалася з Робертом Шперфельдом про енергетичну безпеку під час війни в Україні.

Конспект обговорення, як вести екологічний спосіб життя, за участі екологічної консультантки Юлії Маклюк.

Чому більше можливостей та прав для жінок у сфері енергетики може змінити світ глобальніше, аніж ми можемо собі уявити.

Анна Аккерман пояснює, чи справедливо вимагати від України досягнення амбітних кліматичних цілей і яким є місце України на міжнародній кліматичній арені.

Розповідаємо, як трансформується кліматичний активізм та чому екорух зараз зовсім не схожий на той, що був двадцять років тому.

Представни_ці української делегації на СОР26 розповіли про вплив прийнятих у Глазго рішень на внутрішню кліматичну політику та економіку України.

Ірина Головко аналізує, чи може нова кліматична політика допомогти українській промисловості.

Місцева влада в регіонах, які залежать від видобутку корисних копалин, усе краще усвідомлює остаточний занепад галузі та шукає екологічно безпечні альтернативи. Неурядові організації об'єднуються у пошуках постіндустріальних екологічно чистих варіантів.

Уряд України затвердив нову кліматичну мету країни на наступне десятиліття: стабілізувати і знизити викиди парникових газів. Анна Аккерман аналізує, що це означає для українців, розвитку окремих секторів економіки та чи допоможе в боротьбі зі зміною клімату.

Короткий виклад 4-го віртуального круглого столу щодо енергетичного переходу ЄС-Україна, організованого Фондом Гайнріха Бьолля з регіональним офісом в Україні та присвяченого оновленим кліматичним цілям України.

З 31 жовтня по 13 листопада у Ґлазґо (Шотландія), відбудуться кліматичні переговори COP26. Цю зустріч називають найважливішою кліматичною подією за останні шість років. Пояснюємо, чого від неї очікувати.

14-16 вересня 2021 року вже вп’яте відбувся Міжнародний Еко-Форум в Запоріжжі. Цьогорічною темою став Європейський зелений курс і перспективи його впровадження в Україні.

Для поступової відмови від вугілля в електроенергетиці до 2030 року знадобиться багато зусиль та інвестицій. Однак це може призвести до зменшення видатків із бюджету і зростання податкових надходжень, появи нових робочих місць та навіть зростання ВВП.

2019 року лише 11,4% вугілля було видобуто на державних підприємствах, за вісім місяців 2020-го цей показник знизився до 9,8%. Наразі на підконтрольній уряду території розташовано 11 державних вугледобувних підприємств, які об’єднують 35 шахт.

Як ми даємо раду кліматичній кризі? Яких хибних рішень варто уникати? І як можна сприяти терміновій радикальній зміні курсу у прагненні кліматичної справедливості?